Історія
«Вони витримали, не витримав бетон»: 12 років тому українські захисники відійшли від Донецького аеропорту
20 січня в Україні відзначають День памʼяті захисників Донецького аеропорту (ДАП). Бої за територію терміналів, які проходили з вересня 2014 до січня 2015 року, стали одними з найзапекліших на початку російсько-української війни й назавжди увійшли в історію оборони. Захисників, які до останнього виконували бойове завдання, прозвали «кіборгами» за їхню стійкість та незламність.
Сьогодні Східний Варіант згадує про оборону Донецького аеропорту та подвиг українських захисників.
Як Донецький аеропорт став «гарячою» точкою зіткнення
У лютому-березні 2014 року росія, скориставшись моментом політичної ослабленості України через Революцію гідності, розпочала збройну агресію. Усе почалося в Криму. Росіяни з 20 лютого перекидали свої війська (так званих «зелених невідомих чоловічків») через Керченську протоку, а в ніч із 26 на 27 лютого захопили органи влади в Сімферополі. 18 березня в Криму провели фейковий референдум, не визнаний жодною провідною країною у світі, на якому кримчани нібито проголосували про «приєднання до рф».
З березня подібний сценарій проросійські бойовики розпочали на сході — чи не у всіх великих містах Донецької та Луганської областей. У Донецьку та Луганську розпочалися штучно організовані проросійські мітинги, учасників яких завозили з регіонів рф. Вони виступали за приєднання до росії та розвіювали триколорними прапорами на центральних площах. За деякий час ситуація погіршилася. Усвідомивши відсутність реакції зі сторони української влади, сепаратисти захопили адміністративні будівлі в Донецьку, а згодом проголосили так звану «донецьку народну республіку».
Важливо сказати декілька слів і про сам Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокофʼєва. Його побудували в 1933 році на західних околицях міста неподалік селища Піски. Напередодні підготовчих робіт до «Євро-2012» його капітально відремонтували та побудували нову злітну смугу, на яку під час відкриття приземлився літак «Мрія».
Сам аеропорт до початку російської збройної агресії залишався одним із найбільших в Україні й посідав третє місце після бориспільського та сімферопольського. Відтак, у 2011 році через Донецький аеропорт пройшло майже 830 тисяч пасажирів (коли через «Бориспіль» — 8 млн 29 тис., а через «Сімферополь» — 963 тис. осіб).
17 квітня 2014 року проросійські бойовики вперше планували захопити контроль над Донецьким аеропортом. Тоді на летовище прибули за різними оцінками від 70 до 200 бойовиків «днр», які вивісили прапор невизнаної республіки. Вони пояснювали, що не хотіли «допустити, щоб сюди прилітали іноземні найманці». Однак аеропорт залишався під контролем української адміністрації й виконував планові рейси. На той момент українські військовослужбовці вже перебували на території аеропорту.
26 травня 2014 року російські спецпризначенці вже організовано та зі зброєю спробували захопити термінали аеропорту. Натомість зіткнулися зі спротивом українських захисників. Зазнавши втрат загиблими й пораненими, ворожі бійці відступили до Донецька. У той день адміністрація Донецького аеропорту офіційно повідомила про призупинення обслуговування цивільних рейсів. Фактично, це був останній день його роботи.
«З того часу в новому терміналі ДАПу, а також старому терміналі, на диспетчерській те метеовежах, у пожежній частині, знаходились підрозділи Збройних Сил України (з вересня 2014-го до них також долучились добровольці з «Правого Сектору»). З кінця травня і до середини серпня 2014 року на території донецького аеропорту крім групи спецназівців знаходилися військовослужбовці 72-ї окремої механізованої бригади (вся військова залога аеропорту нараховувала 138 осіб). Перші безповоротні втрати в ДАПі з української сторони стались 10 липня 2014 року. Супротивник обстріляв із мінометів позицію зенітників із 72-ї бригади: один із солдатів загинув. Але майже до кінця вересня обстріли та бойові сутички на території ДАПу мали короткочасний та епізодичний характер», — йдеться у виданні Національного військово-історичного музею України «Оборона Донецького аеропорту, 2014–2015. Хроніка бойових втрат».
Сили антитерористичної операції (АТО) достатньо успішно проводили контрнаступальні дії та один за одним звільняли міста Донецької та Луганської областей від сепаратистів. Наприкінці серпня 2014 року бійці так званих «днр» та «лнр» були в оточенні й все наближалося до перемоги українських бійців та повернення під контроль усіх міст сходу. Однак російська федерація, не повелівши допустити цього, розпочала відкриту ескалацію та ввела регулярні війська на українські території. Усього за тиждень бійці АТО вимушено відступали через нерівномірність сил.
Навколо Донецького аеропорту ситуація також загострювалася.
Загострення ситуації, відступ до нового термінала
Восени 2014 року російські бойовики розпочали активно атакувати позиції сил АТО в Донецькому аеропорті. Адже контроль над летовищем означав повний контроль над Донецьком, до того ж відкривав фланг для наступу на українські позиції на північному заході від міста.
Після підписання Мінських домовленостей 5 вересня була надія, що бойові дії остаточно припинилися. Однак ворог не виконував підписаних угод і надалі обстрілював українські позиції.
«Починаючи з 29 вересня 2014 року територія, де знаходились захисники аеропорту, по кілька разів обстрілювалась артилерією та мінометами. 3–6 жовтня 2014 року супротивник здійснив кілька спроб штурму донецького аеропорту. У цих боях з української сторони загинуло 11 бійців (по 3 з 3-го окремого полку спеціального призначення та 1-ї окремої танкової бригади, по 2 з 95-ї окремої аеромобільної бригади та «Правого сектору», 1 із 79-ї окремої аеромобільної бригади). Чимало було поранених», — йдеться у виданні «Оборона Донецького аеропорту, 2014–2015. Хроніка бойових втрат».
У жовтні бої не стихали: окупанти намагалися прорватися до старого терміналу, штурмували диспетчерську вежу. 29 та 30 листопада росіяни штурмували старий термінал ДАПу, оборону тримали бійці 93-ї окремої механізованої та 79-ї окремої аеромобільної бригад. Унаслідок боїв двоє військовослужбовців загинуло, шестеро було поранено. Тоді українські захисники вимушені були відійти від приміщення старого терміналу та перейти до нового.
1 грудня на територію аеропорту увійшла частина 1-ї ротно-тактичної групи 90-го батальйону 81-ї окремої десантно-штурмової бригади. Саме військовослужбовці цієї бригади брали участь у найтрагічніших боях за ДАП у січні 2015 року.
На чергових мирних домовленостях встановили, що з 10:00 9 грудня обидві сторони мали повністю припинити вогонь. А українські військовослужбовці відтоді на ротації до аеропорту мали проїжджати через сепаратистські блокпости — так званий «зелений коридор». Під час проїзду окупанти могли оглядати їхні речі, а українські захисники мали право провозити лише вогнепальну зброю та обмежену кількість набоїв. «Зелений коридор», який наші солдати називали ще «коридором ганьби», проіснував трохи більше як місяць.
У новорічну ніч російські бойовики знов обстріляли позиції українських військовослужбовців. А остання мирна ротація через «зелений коридор» відбулася в ніч з 12 на 13 січня. Наступна була вже з боєм. Того ж дня, 13 січня, обвалилася диспетчерська вежа аеропорту.
Ось так про це згадував капітан 122-го аеромобільного батальйону Вадим Ваврищук:
«На вишці я перебував із 23 грудня по 13 січня. Я був командиром чи комендантом оборони цієї вишки. У різні періоди там перебувало від 21 до 28 осіб, разом із капеланом. Взагалі, штат оборони вишки — це 15 десантників, 6 піхотинців, але піхоти деколи було 3, деколи 12. Того ранку, 13 січня, по нас цілеспрямовано стріляв танк. Поки розвалив вишку, десь два БК вистріляв, близько 50 пострілів. Третім пострілом мене поранило. Це була 8 година ранку. О 10:00 впала вишка, о 13:30 нас евакуювали. Разом зі мною було 7 поранених — це 1/3 частина цього гарнізону, який обороняв вишку».
Останній тиждень оборони ДАП
Останній тиждень оборони Донецького аеропорту видався найважчим. Росіяни щоденно та без перерв обстрілювали позиції АТО з артилерії. 15 січня ворожі танки обстріляли верхні пости нового термінала, у той день багато українських захисників загинули та були поранені. Як згадуватимуть українці пізніше, ворог застосовував газ, через який сльозилися очі, пропадав зір, розпочинався сильний кашель.
У період з 17 до 19 січня українські бійці змогли організувати евакуацію поранених та загиблих із території аеропорту. А 19 січня окупанти підірвали частину вже й без того зруйнованих будівель, де ще перебували українські захисники.
20 січня сили АТО намагалися прорватися до донецького аеропорту. Однак операція закінчилася без успіху. Того ж дня росіяни вдруге підірвали термінал, де ще перебували українські бійці. Як вказується у виданні «Оборона Донецького аеропорту, 2014–2015. Хроніка бойових втрат», за 20–21 січня 2015 року під час боїв в аеропорті загинув 51 захисник України.
Тоді частина бійців здалася в полон, щоб зберегти життя. Ще частина змогли відійти самостійно під безперервним вогнем противника.
Загалом під час боїв за ДАП загинуло 96 українських бійців, ще 4 досі вважаються зниклими безвісти.
20 січня в Україні вшановують памʼять захисників Донецького аеропорту — «кіборгів», які стали символом незламності в боротьбі за свободу та незалежність України. Протягом 242 днів українські військові утримували стратегічний обʼєкт у надлюдських умовах під постійними обстрілами та штурмами.
Оборона аеропорту назавжди увійшла в історію України прикладом того, як стійкість воїнів може переважити чисельність ворога.
***
Інга Павлій
