"Головне дати час і простір": як інтегрувати дітей з тимчасово окупованих територій

За даними віцепрем'єр-міністерки України — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, на тимчасово окупованих територіях України живуть 6 мільйонів українських громадян, 1,5 мільйона з яких — діти. Однак, за словами Верещук, водночас йдеться про майже 5 мільйонів внутрішніх переселенців. Тож, з якими викликами стикнулися діти, які були вимушені покинути свій дім? І як можна долати ті втрати, які нанесла війна українським дітям?

Якою має бути програма надолуження освітніх втрат для дітей з тимчасово окупованих територій?

Якщо брати загальноукраїнську програму, то подолати всі освітні втрати у ній — важко, але можливо, зазначає Микола Гошовський. За його словами, найбільш ефективно в цьому питанні працює якісний час із дітьми:

“Головне дати час і простір для дітей, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Якщо з учнями педагог більше часу займається, тоді діти швидше долають освітні втрати за допомогою збільшення кількості годин в програмі, але цей метод — екстенсивний”.

Також Микола Гошовський визнає, не менш важливою у процесі подолання втрат є висока мотивація з боку вчителя.

“Мотивація — це вже більше про інтенсивний метод. Що для мене є складовою вмотивованого вчителя? По-перше, вчитель стає другом для дитини, яка проходить шлях адаптації у новому середовищі. Як тільки дитина розуміє, що перед нею сидить дружньо налаштована до неї людина, учень або учениця відразу починають ефективніше запам’ятовувати навчальний матеріал. По-друге, вчителі надають перевагу практиці, а потім теорії. Я завжди починаю урок географії з прогулянки на вулиці, беручи з собою компас, а вже потім ми з класом повертаємось до кабінету і вчимо сторони світу, наприклад”, — зауважив вчитель.

На думку Миколи Гошовського, вже зараз необхідно добре осмислити поняття освітніх втрат. Треба зрозуміти, а що саме система хоче, щоб діти вивчили, зрозуміли, застосовували, говорить вчитель. 

“Інший момент, мабуть, найважчий — кожен вчитель має визначити свій базовий мінімум з предмета. Тобто, розписати кожен урок, по кожному класу і виокремити основу. Часто вчителі не хочуть поступатися чимось, аби полегшити програму, внаслідок чого діти — перевантажені, а освітні втрати так і не подолані. До прикладу, якщо дитина зрозуміла поняття честі або добра, через твір української літератури, то чи потрібні їй ще 10 творів читати, якщо там основна ідея така ж. 

Я не говорю про спрощення програми до двох слів і заниження стандарту. Я більше за мудрість в підході. І, якщо ми будемо знати ядро кожного предмету, то нам легше відразу зрозуміти його базу, а також легше усвідомити, де саме діти мають освітні втрати, аби швидше їх долати”, — переконаний Гошовський.

Проте, коли йдеться не про загальну українську систему освіти, а про колаборації ініціатив і допомогу з боку донорів чи громадських організацій, тоді звичайно тут все відбувається інакше, адже в освітніх організаціях групи менші та більш сфокусовані, зауважив Микола Гошовський.

“Тож віра, мрія та невпинна повсякденна праця, в першу чергу вчителів, дасть нам неодмінний прорив в подоланні освітніх втрат”, — додав пан Микола.

Які умови сприяють адаптації дітей в новому просторі?

Нова дружба. Микола Гошовський зазначає, що нові друзі для дітей, які втратили можливість жити у своєму рідному середовищі, мають велике значення. 

Безпека. В освітньому процесі дитина, яка приїхала на вільну територію України, не має відчувати на собі дискримінацію або цькування за помилки. Саме право на помилку може дати дитині розуміння того, що вона в безпечному середовищі, і що вона може вільно висловлюватися, аби процес навчання нового відбувався легко та ефективно. 

Знайти заняття, яке до вподоби. Улюблені заняття допомагають дитині покращувати свій моральний стан, а також, як зауважив Микола Гошовський, допомагають знайти однодумців і комфортно будувати нову комунікацію. 

Соціальні зв’язки. Діти підліткового віку тримають акцент на тому, як їх сприймає соціальне середовище. Якщо підліток знаходить спільноту, яка дає йому соціальну значущість, тоді можна стверджувати про успішну інтеграцію в новому просторі.

Окрім того, Микола Гошовський розповідає, як в освітньому хабі в Ужгороді, де він працював з дітьми, які виїхали з тимчасово окупованих територій, а також з територій бойових дій у 2022 році, діти активно йшли на контакт і легше адаптувалися до змін. Вже після побудови комунікації з дітьми — відкривались і батьки. Деколи дорослі кажуть своїм дітям фразу “не пускай коріння” через невизначеність майбутнього, коли сім’я не знає, де опиниться завтра. І це є перепоною для інтеграції дитини в новому просторі, вважає пан Микола. 

“Дітям болить за свій дім”

Вчитель ділиться, що під час уроків в ліцеї неодноразово бачив дітей, яким важливо висловлювати біль втрати чи окупації свого дому:

“Географія — це також згадки українських населених пунктів, зокрема на сході України. Коли заходить тема про промисловість, тоді неодмінно хтось з учнів підніме руку і поділиться, наприклад, тим, що він з Авдіївки, а хтось згадає про рідний Бахмут. Дехто хоче підійти до мапи й вказати точне розташування свого дому. І в такі моменти я вкотре усвідомлюю, наскільки дітям болить за свій дім”.

У такі моменти, коли дитину повертає знову в минуле, педагог радить перевести фокус на майбутнє. Наприклад, говорити про відбудову зруйнованих або нині окупованих міст, питати дітей, що кожен із нас може зробити після перемоги для рідної області, чи навіть всієї України. Саме мрії та віра в майбутнє змушують йти далі.

Корисні контакти

✅ Громадська організація “Gen.Ukrainian” профільно займається ментальною реабілітацією дітей, які стали свідками російсько-української війни. В організації зазначають, що спеціалісти проводять психологічні інтенсиви та створюють новітні програми реабілітації. Подати заявку можна за посиланням.

✅ Громадська організація “Освіта 360” створює проєкти формальної та неформальної освіти, психологічної підтримки й тренінгів для молоді та освітян, літні табори для дітей ВПО та загиблих героїв. Організація зазначає, що прагне зробити освітній процес доступним для всіх, незалежно від їхнього походження чи умов життя. Зателефонувати можна за номером: 098 945 0023, або залишити заявку на сайті.

***