Врятувати дерева та розмінувати ліси: як відновлюється лиманське лісництво та які з цим є проблеми

Східний Варіант особисто дізнався, як зараз йде відновлення “зелених легенів” Лиманщини.

Війна завдала 15,9 мільярда гривень збитків

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну державне підприємство “Лиманський лісгосп” займався лісовим господарством регіону. Це 27 тисяч гектарів лісів, 18 тисяч з яких віднесено до Національного природного парку «Святі Гори».

Діяльність підприємства має високе природоохоронне значення для країни, а також для забезпечення потреб суспільства у деревині та деревинних продуктах.

Підприємство займалось охороною лісів від пожеж, незаконних порубок, а також відтворенням лісів, які можуть бути пошкоджені шкідниками чи пожежами. Проводилася робота і з заготовки деревини для подальших потреб.

Територія лісу разом з Лиманщиною була окупована з травня й до жовтня 2022 року. За часи окупації тут були пожежі, які ніхто не ліквідував, багато дерев та рослинного світу – втрачено.

Директор “Лиманського лісгоспу” Олексій Приходько каже, що внаслідок бойових дій, пожежами було пошкоджено понад 6500 гектар лісу. Цю цифру можливо було визначити за допомогою супутникового моніторингу. З них лише 1200 гектар було досліджено співробітниками лісництва. 

Значна площа лісів знищена внаслідок вибухів. Воронками від вибухів та фортифікаційними спорудами пошкоджено велику ділянку ґрунтів. Встановити точну площу та ступінь враження зараз неможливо, у зв`язку із забрудненням лісів та лісових доріг вибухонебезпечними предметами.   

У Департаменті екології Донецької ОВА Східному Варіанту повідомили про наслідки окупації для Лиманського лісгоспу. За результатами попередніх підрахунків, шкода, завдана державі пошкодженням лісів ДП «Лиманське лісове господарство», становить понад 15,9 мільярда гривень. 

“З чотирьох адміністративних будівель на даний час вціліла лише одна. Знищено гаражі та бокси для зберігання та ремонту техніки. Знищено цех перероблення деревини, дільницю із рекреації. Знищено систему виявлення лісових пожеж, розграбовано протипожежний інвентар. Знищено 2 пожежні автомобілі, викрадено 3 авто та 3 пошкоджено”, – розповідає Яна Дьякова, заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів, начальниця управління економіки природокористування, поводження з відходами та оцінки впливу на довкілля. 

У грудні 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення, на території лісгоспу був відкритий власний насіннєво-селекційний центр.

Його побудували за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в рамках виконання програми Президента України «Велике будівництво». На початку вторгнення більшу частину обладнання насіннєво-селекційного центру вдалося вивезти, але залишене обладнання та будівлі (теплиця, цех та ділянка дорощування посадматеріалу)  зазнали значних пошкоджень внаслідок обстрілів.

Наслідки окупації були досить значними для Лиманського лісництва, за словами працівників департаменту. Та одразу після деокупації лісники почали займатися відновленням території лісу. 

Пожежі — ворог відновлення лісів

З моменту деокупації й до сьогодні “Лиманське лісництво” вже здійснило ряд робіт для відновлення своєї діяльності й території самого лісу.

“Розроблена проєктно-кошторисна документація на ремонт адміністративної будівлі та будівлі гаражів. Проведено ремонтні роботи в конторі “Лиманського лісництва”. Замінено вікна, двері, відновлено його роботу та прийом громадян. Підведено електроенергію, відновлене електропостачання. Відновлена робота цеху перероблення деревини. Ми можемо зараз здійснювати роботи з перероблення деревини”, – розповідає директор “Лиманського лісгоспу” Олексій Приходько.

Проблемою для лісництва залишається гасіння пожеж, адже, частина автомобільної техніки була знищена, а більшість території лісу досі залишається замінованою. За словами Олексія Приходька, є загроза того, що під час літніх пожеж міни будуть вибухати, що спричинятиме ще більше розгортання вогню.

“Ми не можемо проводити профілактичні заходи, це прокладання мінералізованих смуг. Ми не можемо здійснювати виїзди на лісові пожежі безпосередньо, тому що територія замінована. Я не можу ставити під загрозу життя людей і відправляти їх в такий час, з  таким станом доріг на гасіння. З обладнання ми відновили одну пожежну автомашину, але вона не може виїжджати на ту територію, яка не розмінована”, – пояснює Олексій Приходько.

Тому на цей момент “Лиманський лісгосп” не може повноцінно здійснювати заходи з гасіння лісових пожеж. І хоч роботи з розмінування проводяться постійно, та йдуть вони повільними темпами.

“Ми розглядали інші варіанти гасіння пожеж. З повітря це буде неможливо, бо фронт бойових дій знаходиться за 10-15 км. Повітряний простір під загрозою. Якщо лінія зіткнення відсунеться, або взагалі відійде якнайдалі, то можна спробувати застосувати повітряний спосіб гасіння лісових пожеж. Але зараз повітряні цілі можуть бути атаковані”, – каже Олексій.

З середини квітня у “Лиманському лісовому господарстві” запрацювала власна пилорама. Це дає можливість готувати дошки з пошкоджених та сухих дерев, які пізніше підуть на відновлення покрівлі у населених пунктах, постраждалих від війни.

Як відбувається відновлення лісу та чому цьому заважає законодавство?

Не менш важливим є висадження нового лісу. Східний Варіант особисто побачив, як це відбувається.

Відтворення лісу – це цілий окремий процес,  каже Олексій Приходько. Спочатку треба підготувати територію – звільнити від пошкоджених дерев шляхом суцільної рубки. Потім за документами цю площину треба перевести з “покритої лісом територію” у “землі, які не покриті лісом”. Далі безпосередньо відбувається планування лісовідновлювальних робіт, що відповідно до законодавства здійснюється за рік до їх виконання.

“Законодавством передбачена процедура відтворення лісів. Я повинен подати документи до міжрегіонального управління лісовим господарством, де затвердять відомість проєкту лісових культур, що дозволяє висадити саме ці породи й саме цю кількість дерев  за вказаною у проєкті схемою. І я не можу запланувати лісовідтворення на площах, де все ще стоїть навіть мертвий ліс”, – розповідає Олексій Приходько.

Як виявилось, не на всій території лісництва з пошкодженими через війну деревами можна проводити суцільні рубки. І причина тому – законодавство. 

“Частина лісів підприємства віднесена до природно-заповідного фонду — національного природного парку “Святі гори”. На території, яка не входить у природно-заповідний фонд, комісійно обстежується ділянка лісу. І якщо дерева пошкоджені пожежами й вже сухі, призначається  суцільна санітарна рубка, а далі вже можемо готувати площу для нових насаджень. Але на території природно заповідного фонду суцільні рубки заборонені”,  –  каже Олексій Приходько.

Ліси природно-заповідного фонду,  які пошкоджені пожежами, накопичують мертву деревину та є джерелом  поширення шкідливих комах. Це може призвести до виникнення масштабних лісових пожеж та знищення здорових лісів шкідниками.

 “На площі, яка є природозаповідним фондом, я знижую план повноти насадження до 0,4. Тобто теж проводимо рубку, але не суцільну. І ви бачите, що тут може відбуватися. Дерева вже усохли повністю, але зрубати їх не можна, і ми залишаємо велику частину мертвих дерев”, – розповідає Олексій Приходько.

На території, де провели суцільну рубку, пошкоджених під час активних бойових дій дерев, вже посадили нові саджанці. А точніше, 9 тисяч саджанців звичайної сосни на 3-х гектарах землі. Висадження відбулося у Всесвітній день лісів,  21 березня.

Посадковий матеріал був вирощений у Львівському лісовому насіннєво-селекційному центрі із насіння, які зібрали лісники на території Лиманського лісгоспу.

Олексій Приходько каже, вже через декілька років на цій території буде новий молодий ліс. У разі потреби працівники лісового господарства дбають за територією відповідно правил. Звичайно, не усі саджанці приживуться, але більшість – вже зараз адаптується до нових умов.

Приходько власноруч продемонстрував, як це відбувається – викопав та показав нові біленькі корінці одного з саджанців. Це значить, що ліс вже “приживається”.

 Щоб показати, як може вирости новий ліс через декілька років, Олексій Приходько показав іншу ділянку лісу, де дерева були спалені під час бойових дій у 2014 році. Тоді працівники лісового господарства теж висадили нові саджанці. А зараз тут вже росте новий молодий ліс.

Тож навіть у безпосередній близькості до фронту бойових дій лісництво Лиманщини починає потроху відновлюватися. Та все ж для відновлення лісу до довоєнного стану потрібні будуть десятиліття. Але на думку екологічних активістів, такого лісу, як до війни, тут же не буде.

Думка експертів 

“Потрібно дати природі самостійно відновитися”

Еколог та представник Української природоохоронної групи Олексій Василюк каже, що найкращим рішення для Лиманського лісництва буде дати можливість природі самостійно відновитися:

Олексій наводить приклад Ізюмського лісгоспу. Каже, що його згорілу територію роками ніхто не може відновити, бо воно просто не росте. Тому, на його думку, раціональним для екології рішенням буде дати можливість відновитися тут тій рослинності, яка росла задовго до висаджень людини. Експерт вважає, що ця рослинність вже буде стійкою до пожеж та сучасного степового клімату країни.

“Подивіться на Чорнобильську зону. Вона найбрудніша  на планеті, місце найбільшої техногенної катастрофи, це зрозуміло. Але за майже 40 років це найбільший дикий ліс Центральної Європи. Він сам прекрасно виріс. Там є зубри, лосі, олені, вовки, ведмеді. Такої тваринності майже ніде у нас немає. Природа має неймовірний потенціал для відновлення. І я думаю, що тут воно абсолютно так само спрацює”, – каже Олексій Василюк.

Законодавством України передбачене реагування на надзвичайні ситуації

Адвокатка та старша експертка з екополітики “WWF – Україна” Софія Шутяк каже, у Цивільному кодексі захисту України вказано, що надзвичайна ситуація може настати на території природно-заповідного фонду. Вона характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом,  застосуванням засобів ураження (військові дії) або іншою небезпечною подією, що призвела (або може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдати значних матеріальних збитків. Тоді людина може зреагувати на подолання цієї надзвичайної ситуації навіть на території природно-заповідного фонду. 

Після обстеження та фіксації формується план реагування на надзвичайну подію, яким можуть передбачатися різного роду роботи для подолання наслідків. Серед таких робіт може бути й суцільна рубка на території природо-заповідного фонду, якщо це буде зафіксовано у рішенні штабу утвореного на реагування на надзвичайну подію.

“Частіше за все цим методом не користуються, бо бояться показати, що є пряма заборона суцільної рубки. Але це не буде називатися “суцільна рубка” у такому випадку, а  буде називатися “захід реагування на надзвичайну ситуацію. І у Закарпатській області є випадки, коли проводили суцільну рубку саме з посиланням на заходи реагування на надзвичайну ситуацію”, – розповідає Софія Шутяк.

У Державному агентстві лісових ресурсів України повідомили, що для відновлення лісів природно-заповідного фонду, які були знищені в результаті збройної агресії російської федерації, все ж необхідно внести відповідні зміни до Законів України “Про природно-заповідний фонд України” та “Про оцінку впливу на довкілля”, а також провести очищення території лісгоспу від вибухонебезпечних предметів. 

***

Сьогодні в умовах близькості до фронту бойових дій “Лиманське лісництво” намагається відновлювати свою роботу. Триває розмінування, висадження нових дерев та обробка деревини для ремонту дахів та крівлі. Та остаточну долю лиманського лісу покаже тільки час.

***

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки війни: зафіксувати, дослідити, розповісти», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.