«Закликаємо всіх виїжджати»: як із прифронту евакуюють дітей та що треба знати батькам

У березні 2023 року Кабмін схвалив механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій. Східний Варіант дізнався, як це відбувається, і що очікує на родини з дітьми, які виїжджають із прифронту

росія вбиває дітей

Травень 2022 року. Армія рф наносить авіаудар по Бахмуту, через що зруйновано пʼятиповерховий будинок. Під завалами знайшли тіла 35-річної жінки та 2-річної дитини. Ще четверо осіб, у тому числі троє дітей віком 9, 12 та 17 років зазнали поранень різного ступеня тяжкості.

Січень 2023 року. Збройні сили рф обстріляли з артилерії збройний масив у Бахмуті. Загинули 70-річний чоловік та 12-річний хлопчик.

Березень 2023 року. Російські війська обстріляли Авдіївку. Загинуло дві людини, серед них — немовля.

Російська федерація безперервно обстрілює українські населені пункти, не зупиняючись перед житловими домівками, де проживають мирні люди, у тому числі діти. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на 3 червня 2025 року через початок повномасштабного вторгнення росії загинула 631 дитина, ще 1971 зазнала поранень. Найбільша інтенсивність ворожих обстрілів очікувано припадає на прифронтові території.

Дехто з родин до останнього не хоче покидати рідні домівки, коли лінія фронту вже зовсім поруч. Їхнє занепокоєння можна зрозуміти: люди не розуміють, що з ними буде далі, де вони будуть жити, чи подбає про них держава. Та коли мова йде про збереження життя дітей, доводиться приймати відповідні рішення.

У березні 2023 року Кабмін схвалив механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій. Таке рішення розробив Координаційний штаб із питань проведення обовʼязкової евакуації населення. Воно передбачає вивезення дитини разом із її батьками чи опікунами із зони бойових дій. Відмовитися від такої евакуації родини не можуть.

Як відбувається евакуація дітей у примусовий спосіб?

На прифронтових територіях триває декілька видів евакуації, розповідає координаторка напряму правозахисту благодійного фонду «Схід SOS» Юлія Матвійчук. Обовʼязкова евакуація, яка зараз оголошена на Донеччині, проходить у звичний для населення спосіб: вони звертаються на гарячу лінію обласної адміністрації або благодійних фондів й домовляються про виїзд із подальшим розселенням у більш безпечних регіонах країни. Якщо ж ворог підходить ближче і стає вкрай небезпечно, оголошується обовʼязкова евакуація в примусовий спосіб дітей та родин із дітьми. Так, така евакуація з Покровська була оголошена 20 серпня минулого року, коли російська армія розпочала активний наступ на місто.

«Наразі визначені окремі громади в областях, де оголошують примусову евакуацію. Тобто така евакуація проходить не у всій області одночасно, а в громадах, які визначає військова адміністрація за погодженням з військовим командуванням та Координаційним штабом. Евакуацію проводять екіпажі Національної поліції, за бажанням і погодженням до них можуть доєднатися громадські організації або благодійні фонди», — розповідає Юлія Матвійчук.

Правозахисниця наголошує, що евакуація дітей без батьків чи опікунів неможлива. Дітей обовʼязково супроводжує законний представник. Після евакуації з Донеччини родини з дітьми найчастіше потрапляють до першого транзитного пункту в Павлограді Дніпропетровської області. Там їх реєструють і вже надають першу допомогу. Наступна зупинка — транзитний пункт у Степовому, який керує громадська організація «Children New Generation». Тут з родинами вже працює кейс-менеджер.

«Кейс-менеджери фахово працюють із сім'ями, де є діти, допомагають їм комплексно з усіх питань. Зокрема, знаходять місця для проживання. Часто родини з дітьми їдуть до Гатного, що поруч із Києвом. Також є пункт для сімей із дітьми, яким опікується благодійний фонд «Спасемо Україну». Вони допомагають із першою адаптацією, з пошуком довгострокових рішень для сімей. Доволі часто в більш безпечних регіонах такі родини заселяють до так званих місць тимчасового проживання. Варто підкреслити, що родинам допомагають кейсово: шукають житло, роботу, дають консультації соціальних працівників, юристів та психологів», — зазначає правозахисниця «Схід SOS».

«Є випадки, коли батьки свідомо ховають дітей»

Рішення про евакуацію в примусовий спосіб було прийнято, у першу чергу, задля збереження життя дітей. Армія росії щодня обстрілює прифронтові території, залишатися з дітьми стає все важче. Попередній виїзд запобігає травмуванню та смертям, дає шанс родині знайти спокій після довгих місяців перебування неподалік фронту.

Бувають випадки, коли батьки, навіть попри обовʼязкову евакуацію в примусовий спосіб, усе одно свідомо ховають дітей і не бажають виїжджати з ними в більш безпечне місце. Дітей переховують у підвалах чи будинках, щоб їх не побачили представники державних органів. Часто це повʼязано через травму довгого перебування на території ведення бойових дій, каже Юлія Матвійчук:

«Вже четвертий рік люди живуть під обстрілами й не завжди можуть обʼєктивно оцінити рівень небезпеки, на який наражають себе і своїх дітей. Тому тут важливо залучати психологів, благодійні фонди, надавати людям усю необхідну інформацію, яка потрібна для евакуації. Понад два роки тому запроваджено механізм обовʼязкової евакуації в примусовий спосіб. Безумовно, що він зберіг не одне життя».

Якщо батьки до останнього відмовляються від евакуації, то можуть мати адміністративну відповідальність за ст. 184 Кодексу України про адміністративні порушення (невиконання батьками обовʼязків щодо виховання дітей). Юлія Матвійчук каже, що у судових реєстрах уже є постанови за цією статею, які повʼязані з відмовою від обовʼязкової евакуації дітей.

За словами правозахисниці, мешканці прифронтових територій найчастіше обмежені в Інтернеті та мобільному звʼязку. Тому бояться «невідомості»: не розуміють, куди можуть виїхати з дітьми, чи знайдуть там роботу та шанс на нове життя.

«Коли батьки відмовляються від евакуації з дітьми в примусовий спосіб, їм можуть призначити попередження-зауваження. Але, як висновок, такі родини все одно евакуюються. Якщо представники поліції вже знають, що тут проживає дитина, то вони приїжджають за фактом і люди все-таки погоджуються виїхати. Зараз у Верховній Раді є законопроєкт із приводу врегулювання процедури обов’язкової евакуації в примусовий спосіб. Потрібно доопрацьовувати і його і поточне законодавство. Наприклад, виписувати штраф, якщо батьки відмовляються виїжджати з дітьми — неефективно. Я вважаю, якщо в такій стресовій ситуації, коли люди покидають рідну домівку, батькам будуть ще й виписувати штраф, то це погіршить їхній стан. Це не спрацює, маємо шукати нові механізми», — каже Юлія Матвійчук.

Як родинам із дітьми евакуюватися з прифронтових територій?

Для евакуації з Донецької області, родини з дітьми можуть подати заявку на «гарячі лінії» міських, сільських рад та військових адміністрацій. Єдиний номер для всіх громад Донеччини: 0-800–500–121.

Сім’ї з дітьми евакуюють за заявками. Їх доставлять у транзитний центр, де зареєструють, проінформують про подальші дії та знайдуть місце для проживання. Станом на зараз для сімей із дітьми з Донецької області можлива евакуація до територіальних громад Закарпатської області.

Окрім місця для житла, родини з дітьми отримають психологічну, медичну та гуманітарну допомогу. Окремі категорії населення зможуть оформити виплати від держави.

«Хочу звернутися до всіх із закликом: евакуюйтеся, будь ласка! Не затягуйте з процесом евакуації та подбайте про безпеку своїх дітей! Адже на ваш порятунок виїжджають евакуаційні групи, вони теж ризикують життям, особливо в моменти, коли фронт уже зовсім поруч. На прифронті зараз велика небезпека ворожих дронів, артобстрілів, штурмів. Тому закликаємо всіх не чекати й виїжджати якомога швидше, щоб вберегти не тільки себе, а й дітей», — каже Юлія Матвійчук.

***

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.