Дефіцит ліків, пліснява вдома та сніг замість води: як виглядає гуманітарна криза на окупованій частині сходу України
Катастрофічна нестача ліків і медперсоналу, відсутність питної води — лише вершина айсберга проблем на тимчасово окупованих територіях. У тіні цих подій: годинні черги за препаратами, шахрайські схеми, що викорчовують останній заробіток, та усіяні пліснявою стіни через неналежний стан будинків і бездіяльність окупаційної влади.
Східний Варіант висвітлює масштаби нелюдських умови для життя, які стали реальністю для мешканців окупованої частини сходу України.
На тимчасово окупованих територіях загострюється гуманітарна криза, цивільне населення залишилося без доступу до якісної медицини.
Більшість медичних закладів припинили свою роботу. Понад половина з них була перетворена на військові шпиталі. Решта були змушені закритися через відсутність кваліфікованого персоналу. За попередніми підрахунками не вистачає понад три тисячі медиків.
“Ті лікарні, які ще працюють, не надають якісних послуг людям. Люди змушені чекати на прийом лікарів тижнями. А якщо це вузькоспеціалізований фахівець, наприклад онколог, то понад місяць. Водночас росіянам, які зараз на ТОТ — місцеві адміністрації намагаються забезпечити кращі умови обслуговування. Окупанти мають доступ до кращих ліків, в той час, коли місцеві вже не можуть купити ліки першої необхідності в аптеках”, —пишуть у Центрі національного спротиву (ЦНС).
Окрім цього, аби цивільним отримати кваліфіковану медичну допомогу, ворог вимагає оформлення усіх російських документів.
Ситуація з медициною критична майже в усіх регіонах. Так, в окупованому Алчевську, щоб потрапити на огляд до педіатра, батьки з дітьми вимушені стоять в черзі по п’ять годин, розповідають в Луганській ОВА.
“До захоплених у 2022 році населених пунктів доставляють ліки здебільшого по шахрайських схемах і продають людям втричі дорожче. Майже всі аптеки там зачинені; медичні заклади заповнені пораненими військовими рф, цивільним там місця немає”, — коментує голова Луганської ОВА Артем Лисогор.
У містах поблизу Лисичанська, зокрема Привілля і Новодружеськ, аптечні пункти не працюють взагалі. У місті Сєвєродонецьк функціонують лише дві аптеки. Постачання ліків майже відсутнє, тому все необхідне доводиться замовляти за космічними цінами з Луганська.
На тимчасово окупованих територіях Донеччини місцеві жителі кажуть, що хворіти ніяк не можна, адже лікарів і так не вистачає.
“Місто Єнакієве. У чорний список диспетчера швидкої допомоги. Коли викликала швидку, стало погано мамі, я не знала, що з нею. Швидка відмовилася приймати заявку. Жінка-диспетчер телефоном оговорювалася, мабуть, спала, а ми її розбудили. Зі мною розмовляли в такому тоні, що ніби я телефоную позичити грошей”, — пише мешканка в одному з чатів.
Швидка допомога не приймає виклики, лікарні не мають не те що кваліфікованих працівників, а й належних умов для проведення огляду — операції проводять під фонариком.
“У місті Макіївці в травматологічному кабінеті дитячої поліклініки на 22 лінії відсутнє професійне світло! Дитині шви знімали — медсестра світила ліхтариком. Як результат — один шов не помітили, залишили під шкірою”, — скаржиться жителька Макіївки.
Проблеми з водою
“У нашому місті вже тиждень немає води, тому я змушена збирати сніг", — з таким повідомленням звертається донеччанка до окупаційної влади.
Попри щорічні обіцянки окупантів розв'язати проблему з водопостачанням, ситуація лише погіршується. Взимку людям доводиться топити сніг для забезпечення базових потреб, а влітку — часто сподіватися лише на дощ.
У тимчасово окупованому Лисичанську відсутня вода майже по всьому місту. Тисячі людей залишаються без питної води. Місцеві мешканці сподіваються, що росіяни зроблять підвіз в мороз — 10 градусів.
“Сидять по домівках без води й світла, газом гріються, сніг топлять, дощову воду збирають”, — розповідає жінка в місцевій спільноті про ситуацію в Лисичанську.
Житель тимчасово окупованої Горлівки на правах анонімності розповів Східному Варіанту про критичну ситуацію з водопостачанням:
“З водою останні роки просто біда. І до великої війни не все було добре, а зараз дочекатися подачі води — це як манни небесної. Щастить, коли хоча б раз на два дні ввечері дають воду. Все по годинах. Тим, хто живе на першому-третьому поверхах, ще вода більш-менш доходить, а от вище напору не вистачає. Я живу на п’ятому поверсі, то мені інколи по краплях у тазик збирається”.
Також чоловік розповів про погану якість води.
“Пити цю воду взагалі не рекомендую. Вода технічна, навіть, щоб помитися, краще кілька раз довести до кипіння. Бо так і хворобу якусь можна підчепити. Тут навіть фільтр не допомагає. Питну воду доводиться купляти”, — каже горлівчанин.
У багатьох містах вода в кранах з’являється погодинно, однак її безпечніше використовувати лише в технічних цілях. Луганська ОВА повідомляє, що у “росспоживнагляді” визнали вкрай низьку якість питної води, яка централізовано постачається до домівок у так званій “лнр”.
Жителі б’ють на сполох та благають про допомогу, проте загарбницьку владу це не цікавить.
“Нижня Кринка, вул. Колгоспна, води немає з осені. Дали один раз на новий рік і на цьому все. Звернення до водоканалу жодного результату не дає. Відповідь одна: проблему знаємо, допомогти не можемо. На вулиці живе багато людей похилого віку. Як їм виживати? Підвозу води немає”, — скаржиться мешканка Донеччини в місцевому чаті.
“Крик душі. Немає ніяких сил жити без води. Макіївка. Гірницький р-н. Капітальна. Кожен день нова версія від адміністрації з приводу її відсутності. У водоканал додзвонитися нереально, гаряча лінія недоступна. У новинах пояснюють, що знеструмлено помпові станції. Але не 12 днів. За фактом на мій 8 поверх вона не подається 13-й день поспіль. Запасу нуль”, — обурюється жителька Макіївки.
А що з житлом?
Людям доводиться виживати у приміщеннях, які практично є напівзруйнованими та без відповідного ремонту. Протягом двох років опади потрапляють у квартири окупованого Сєвєродонецька, спричиняючи накопичення вологи та появу плісняви.
Кажуть, що ремонтникам не платять гроші, і вони кидають об’єкт. Мешканці будинку по вулиці Гагаріна, 72, скаржаться на невиконання обіцяних ремонтних робіт: каналізаційні роботи не завершені, а в одному зі стояків відсутнє водопостачання. При вході у під'їзд утворилася величезна діра, яку вирішили закрити, положивши дерев'яну дошку.
“Сєвєродонецьк вул. Донецька, 46 почали ремонт ще на референдум. На новий рік 2023 поставили частково вікна і вирізали батареї, все. На новий рік 2024 поставили батареї й почали дах. А тепер будемо чекати новий рік 2025. І так на кожен новий рік. Два роки опади ллють у квартиру. Уже квітуче болото і немає кінця цьому кошмару. Дах як протікав, так і тече тільки вже в іншому місці”, — пишуть місцеві жителі.
Жителів будинків, які визнаються аварійними, просто виселяють. Пропонують переїхати до гуртожитків, проте не всім там вистачає місця. Так, в місті Рубіжному, внаслідок обвалу підʼїзду, мешканцям практично немає де жити, повідомляє Луганська ОВА.
Зазначається, що росіяни запропонували декілька місць в гуртожитку без опалення і за відсутності деяких інших комунікацій.
“Проте більшості, кому не вистачило ліжок, рекомендували шукати притулок у родичів, або винаймати житло. Спорожнілі будинки й квартири зайняті військовими рф та колаборантами”, — кажуть у Луганській ОВА.
Багато будинків просто занепадають через недбалість окупаційної влади та відсутність будь-яких ремонтних робіт. Мешканці Макіївки повідомляють, що протягом двох років тривають ремонтні роботи на даху їхнього будинку, але проблему так досі й не вирішили.
“Ось уже як 2 роки, ремонтують дах у нашому будинку. І все ніяк не полагодять. Як тільки починається сезон дощів, плаваємо всім під'їздом. Вода, цвіль, і всі принади води, що тече, у всій красі. Я не питаю куди йдуть гроші з нашої квартплати. Ви хоча б полагодьте, щоб не стало гірше. А то на звернення не реагуєте, все чогось чекаємо або когось. Прошу адміністрацію міста звернути на це увагу, мікрорайон Зелений 12 будинок. Дуже чекає і сподівається на ремонт хоча б даху”, — благають люди.
На жаль, жителі тимчасово окупованих територій змушені пристосовуватися до таких умов і шукати власні способи виживання, надіючись на швидке поліпшення ситуації. Але окупанти не вживають жодних заходів, натомість залишають людей напризволяще.
***
Нагадаємо, що Східний Варіант запустив гарячу-лінію “HelpPrint” для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій. На цей канал зв’язку можуть звернутися люди, які потребують підтримки, допомоги або ті, хто бажають безпечно поділитися інформацією чи своєю історією. Також у Східного Варіанта працює сайт-дзеркало, який обходить блокування російських окупантів без VPN.