"Продуктів із гуманітарки вистачає на місяць": як Олексієво-Дружківка виживає під час війни
Сьогодні жителі маленького селища Дружківської громади виживають завдяки гуманітарній допомозі. Хоча поселення й знаходиться в тилу, війна змінила повсякденність місцевих жителів у гірший бік. Майже всі магазини закриті, роботи немає, а їздити до сусідніх міст небезпечно та складно. “Східний Варіант” відвідав Олексієво-Дружківку разом із волонтерами та дізнався про життя селища.
З початком відкритого нападу росії на Україну тисячі людей у країні опинилися на межі виживання. І ті, хто евакуювався, і ті, хто залишився вдома, часто існують великою мірою завдяки допомозі благодійних організацій.
Звісно, насамперед це стосується жителів прифронтових міст, які вирішили не залишати свої оселі.
Здебільшого такі люди або зовсім втратили роботу, або їх доходи суттєво впали.
Крім того, порушена інфраструктура населених пунктів поблизу фронту не дозволяє місцевим жителям купувати навіть елементарні товари.
У таку ситуацію потрапили жителі маленького селища на Донеччині Олексієво-Дружківка, яке входить до Дружківської громади. Тут мешкає трохи більше семи тисяч людей.
Селище не можна назвати прифронтовим — звідси до лінії фронту 50 кілометрів. Що, за мірками нинішньої Донеччини, можна назвати майже тилом. Але тут люди повною мірою відчувають наслідки дій російських окупантів.
Як і по всій області, тут немає газу, не працює водопостачання. Періодично обстрілів зазнають лінії електропередач, що призводить до перебоїв з електрикою, які тривають кілька днів.
Забезпечення селища необхідними товарами теж геть не найкраще. Тут працює всього декілька продуктових магазинчиків з обмеженим асортиментом. За повноцінними покупками треба їхати до обласного центру — Краматорська. Враховуючи, що рейсовий транспорт давно не ходить, такі подорожі коштують дорого.
Тому гуманітарній допомозі, особливо якщо вона розрахована на вразливі групи населення, тут завжди раді.
Одна з благодійних організацій, які надають допомогу жителям Донецької області — NEW WAY. Це некомерційна неурядова організація, яка працює у галузі гуманітарної допомоги. Організація надає допомогу жителям сходу України з 2016 року. Основним напрямом її діяльності є реалізація проєктів у сферах житлового будівництва, водопостачання, санітарії та гігієни.
Цього разу волонтери привезли пакети для маломобільних жителів Олексієво-Дружківки. Тут памперси для дорослих у кількості, достатній для використання протягом трьох місяців, харчові продукти та предмети гігієни. Усього п'ять коробок на людину.
Представники організації розповідають, що своєю діяльністю охоплюють одразу кілька міст та сіл області.
“Ми працюємо з Костянтинівкою, з Костянтинівським районом, Дружківським районом. Працювали у Слов'янську, у Покровську. Також на Дніпропетровщині надаємо допомогу переселенцям із Донецької області”, — розповідає представниця організації Марія Худеньова.
На видачу гуманітарки зібралося кілька десятків людей. Це все родичі тих, хто прикутий до ліжка чи інвалідного крісла. Люди кажуть, що якби не було гуманітарної допомоги, виживати в умовах війни було б набагато складніше.
“Допомогу привозять регулярно, особливо продукти. Мені важко постійно ходити в магазин по продукти, не кажучи вже про те, що пенсії на все не вистачає. А так отримав — і користуюсь цілий місяць продуктами з гуманітарки”, — розповідає літній житель селища Леонід.
Водночас люди не поспішають евакуюватись. Попри те, що опалювальний період обіцяє бути складним, жителі Олексієво-Дружківки сподіваються на власні сили. Більшість забудови селища — це приватні будинки, де залишилося ще пічне опалення.
“Так, у багатьох з нас газові котли стоять, ми, звичайно, раніше газом опалювалися. Є такі, хто печі розібрав, але переважно печі залишилися. Тому тепер опалюватимемося дровами. Дрова, звісно, дорогі будуть, але це все одно дешевше, ніж винаймати житло, десь в іншому місті, якщо евакуюватись”, — пояснює жителька селища Олена Андріївна.
Загроза обстрілів, важка гуманітарна ситуація, обов'язкова евакуація. Такою є дійсність Донецької області в умовах війни.
Водночас у регіоні ще чимала кількість тих, хто не збирається виїжджати. А отже, ці люди й надалі потребуватимуть допомоги, яку благодійні організації не припинять надавати, поки в цьому є необхідність та можливість.
***