Герой, родом з Луганщини: рік тому під Ізюмом загинув журналіст Олександр Махов
Захищаючи Україну 4 травня 2022 року загинув журналіст Олександр Махов. Йому було 36 років. Як небайдужі українці вшановують пам’ять українського захисника — дивіться у фоторепортажі Східного Варіанта
Журналіст і військовослужбовець ЗСУ Олександр Махов був родом із Луганська. Він працював на місцевому телебаченні, пізніше був кореспондентом на телеканалах “Україна”, “Україна 24”, “Дом”. Протягом тривалого часу мешкав у Києві.
У 2015 році добровільно мобілізувався, служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Після демобілізації повернувся до роботи воєнкором. А з початком повномасштабного вторгнення знову пішов на фронт, служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Олександр загинув під час бойових дій на Харківщині 4 травня 2022 року. При обороні села Довгеньке сержант Махов з гранатомета знищив ворожу БМП разом із п’ятьма загарбниками. Російські війська були зупинені, але під час відходу відкрили вогонь з артилерії й Олександр отримав осколкове поранення, несумісне з життям.
"4 травня рік, як Саша на небі”, — написала наречена загиблого журналіста Анастасія Блищик та покликала небайдужих українців вшанувати пам’ять Героя.
"За два дні до своєї Героїчної загибелі Саша записав відео з побратимами. Там йдеться: "Ось така банда тримає Довгеньке вже два місяці". Щоб ви розуміли, банда — 10 людей. Вони не побоялися, не склали зброю, не втекли, а боролися до останнього, усвідомлюючи, що шансів вижити майже немає. Танки, ГРАДи, авіація, арта, фосфорні бомби, дрони-камікадзе. Це все працювало проти них. Окупанти лізли з усіх сторін. А вони стояли. Воїни 95 бригади ДШВ ЗСУ. 30-го квітня Саша востаннє вийшов на зв’язок. Тоді я вперше з початку повномасштабного вторгнення сказала: "Може ви відійдете?". У відповідь почула: "Я вірний присязі. Уяви, якщо всі зараз відійдуть, ми втратимо країну", — згадує Анастасія Блищик події напередодні загибелі коханого.
Блищик також розповіла, що у четвер, 4 травня, на музичних платформах вийшла пісня, присвячена пам'яті Махова — "Моя весна". Автор пісні — Анатолій Ворон.
“Ця пісня — як остання сповідь Сашка. Я знав його як дуже світлу людину. Я знав його кохання до тебе, Настя. "Моя весна" — це пісня про втрачене життя заради майбутнього. Присвячую її Олександру Махову та всім загиблим Героям”, — процитувала Блищик коментар Анатолія Ворона.
Харківська письменниця Юлія Ілюха присвятила Олександру вірш, а друг і побратим Євген Назаренко написав: “Ти переміг. А ми не забуваємо тебе жодного дня”.
Сьогодні десятки небайдужих українців прийшли на Берковецьке кладовище на панахиду за упокій душі Олександра. Рідні, друзі, колеги та знайомі віддали шану українському Герою.
Вічна пам’ять. Щирі співчуття усім, хто знав та любив Олександра.