Як не купити для ЗСУ страйкбольний шолом. Гайд для волонтерів-початківців

У березні 2022-року айтішник з Києва Михайло Манук’ян оголосив свій перший збір для ЗСУ. І зібрав 500 гривень. “Мабуть, це не моє”, — подумав він. Тим часом активістка з Маріуполя Олена Золотарьова вперше збирала гроші на шини для пікапу і тривожилася: “6000 гривень така величезна сума!”. І їй вдалося. Зараз вона збирає до 100 тисяч на автівки. Олена за роки активізму в Маріуполі здобула залучену та лояльну аудиторію. А Михайло за роки праці в IT-індустрії — широку мережу колег у всьому світі, готових у своїх валізах через океани та кордони провозити оптичні приціли, плитоноски та рації. Разом вони вже допомогли сотням військовим. Для читачів “Східного варіанту” ми за допомогою Олени та Михайла склали гайд для тих, хто тільки планує ступити на шлях волонтерства.

Хіба держава недостатньо забезпечує армію? Чому потрібні волонтери? 

Армія дуже змінилася з 2014-го року — у кращу сторону. Якщо у 2014-му ми в Маріуполі збирали навіть на шкарпетки, то сьогодні це збори на шоломи та автівки. І є термінові потреби, які бюрократія не дозволяє покрити швидко. 

Наприклад, автівка — це розхідник. Вони горять, ламаються, розбиваються. Коли точаться бойові дії, жоден підрозділ не в змозі забезпечити собі постійне постачання автомобілів. Завпотилу (заступник командира з матеріального забезпечення — прим.) не може забезпечити терміновий ремонт автівки — адже, ще є бухгалтерія, казначейство, а Піски вже сьогодні боронити треба. Дедлайн ремонту машини зазвичай декілька днів. Саме на такі запити та реагують волонтери, вони більш мобільні. 

Як зрозуміти, що мене не використовують? 

Починати треба із військових, яких ви знаєте особисто. Проте варто розуміти, що іноді людьми керує банальний страх. Новобранець, який тільки проходить навчання, хоче собі спорядження як для професійного снайпера. Випадок з нашої практики: колегу мобілізували в ТРО у місті, далекому від фронту. Він вже мав бронежилет класу захисту 4+, але запросив в нас 6+ і повний балістичний комплект, тобто ворот, пахову пластину. Маючи такий набір, він мав більше шансів постраждати не від снарядів, а від теплового удару та болю в спині, адже такі “броніки” важать 15 кг і не кожному рекомендовані.

Це нормально хотіти бути убезпеченим. Але й нормально раціонально розподіляти ресурси. Також варто розуміти, що серед військових досі є добровольчі формування, які не отримують зарплатні зовсім. Наприклад, УДА (Українська добровольча армія). Або люди, які воюють з 2014 року і вичерпали всі фінансові можливості за цей час, купуючи собі спорядження самостійно. 

Чи можу я “влетіти” на гроші? 

Так. Несподівані витрати можуть виявитися під час транспортування товару з-за кордону. Наприклад, мито, яке ви не заклали в тіло збору. Наприклад, у нас був досвід сплати мита за посилку з Великобританії в Польщу, адже Великобританія не в складі ЄС, що ми забули передбачити. 37 євро за кожну рацію, яка коштувала 250 євро, ми сплатили зі своєї кишені.

Може змінитися курс валют. Ти з гривневої картки купуєш товар сьогодні, але платіж за кордон йде декілька днів. Курсова різниця може бути як в менший, так і в більший бік. Так, ти купив товар за 10000 гривень, а за час переказу курс валют підвищив вартість товару до 10500 гривень.

Можливе блокування карток. Банк може розпізнати постійний рух коштів, як підозрілу активність. Краще мати декілька карток або використовувати “банки” в Monobank. Додатково відкрити PayPal для донатів з-за кордону. 

Також із можливих проблем — в перевізника щось трапилося на кордоні. В нього конфіскували товар або водій виявився ненадійним. Порядні волонтери компенсують втрати з власних коштів, якщо того не зробили непорядні перевізники. 

Я нічого не розумію у військовому спорядженні, з чого почати? 

Не починайте зі складних речей типу шоломів, дронів, тепловізорів і навіть турнікетів. Запити дуже різні, часто речі потрібні не для бою, а для побуту. Почніть із карематів, спальників та генераторів. Це можна купити навіть в “Епіцентрі”. Оберіть свій напрямок — ви можете досконало вивчити нюанси тепловізорів, але нічого не розуміти в біноклях.

Для занурення у світ волонтерства рекомендовані наступні канали:  

✅ Огляд тактичного спорядження:

• YouTube Alex Saint 
• FaceBook Центр тестування турнікетів

✅ Онлайн-магазини тактичного спорядження: 

• shield-germany.de/ (Німеччина)
• protectiongroup.dk/ (Данія) 
• militaria.pl/ (Польща)
• militarist.ua/ua (Україна)
• abrams.com.ua/ua/shopic/ (Україна)
• prof1group.ua/ (Україна)

✅ Маркетплейси: 

• Ebay 
• Amazon 
• allegro.pl

❌Чорний список перевізників: 

• Telegram Мошенники/мародеры

✅Бренди, які вважаються зразковими:

• берці Lowa (Німеччина) 
• одяг, взуття та тактичне спорядження 5.11 Tactical (США), M-Tac (Україна)
• турнікети Січ (Україна), Дніпро (Україна), CAT* (США) (*на ринку багато фальсифікату, як відрізнити підробку CAT, читайте тут)
• бронеплити Nidec (Іспанія), Арсенал Патріота (Україна)
• шоломи Nidec (Іспанія), Elite Armor (Данія), Protectiongroup (Данія)
• плитоноски  5.11 Tactical (США), Варта (Україна).
• навушники Sordin (Швеція), Earmor (Литва), Howard Impact Sport (США), Walker’s Razor Patriot (США)
• дрони Autel, DJI* (Китай) (*за умови, якщо DJI “перепрошиті” та відключені від AeroScope - технології для відстежування дронів)
• спорядження для службових собак SomoDogs (Україна) 

Пам’ятайте, що чим більш відомий бренд, тим більше в нього підробок, вимагайте в продавця сертифікат відповідності/ протоколи випробування.

Як розібратися у якості товару та відповідності ціни? 

Дешево не означає якісно. Китайський шолом коштуватиме 200 євро, данський — 500 євро, іспанський — 550 євро, американський ще більше. За можливості можна з партії взяти шолом на тест — “відстріляти” його. І повернути партію, якщо шолом тест не пройшов. Але це собі може дозволити тільки той, хто бере великі партії. 

З часом ви почнете розбиратися в вартості товару, і розуміти, що данський шолом за 700 євро — це спекуляція. Або відрізняти військові шоломи від страйкбольних. А ось ліхтарики для страйкболу підійдуть і для військових, але якщо це піхота, а не спецпризначенці. 

У мене купа роботи, чи вистачить мене на волонтерство? 

Волонтерство — це дуже енерговитратно. Варто чесно оцінити свій емоційний та часовий ресурс. Якщо до роботи додати волонтерство, то про всі свої хобі можна забути. Саме тому не варто братися за новий збір, поки не завершений попередній. Доведеться вивчати світ військового обладнання та багато комунікувати з людьми. 

Можливі й такі реакції, як: “ти ж волонтер, чи добрий цей бінокль?” або: “ви мені не допомогли, певно, гроші крадете!” Важливо підтримувати з людьми коректну комунікацію, пояснювати, чому ви не можете допомогти саме зараз або що саме з біноклями ви ніколи не працювали. Ображаються і на Сергія Притулу, та навіть він не має нескінченного ресурсу. Беріть на себе рівно стільки відповідальності, скільки здатні подужати. 

Я боюся, що не зберу достатньо коштів. Від чого це залежить?

Як правило, свій максимум можна визначити вже в перший день. На другий день надійде третина від зібраного напередодні, на третій — залишки. 

В когось середня сума збору буде 1000 гривень, в когось — 40 тисяч гривень, а в когось і сто тисяч доларів. Якою є ваша спроможність, ви зрозумієте після перших двох-трьох зборів. Кількість підписників не впливає, ви можете мати всього 200 друзів в “Фейсбуці”, але більш залучених до вашого життя або більш фінансово спроможних. На початку варто занизити планку своїх можливостей, аби перевірити їх.

Вплинути на збори може проміжок часу — коли люди отримують зарплатню чи майже витратили її. Вплинути може і медійність підрозділу або ініціативи. Для “Азову” кидатимуть всі, на супутник та “Байрактар” кидатимуть всі. А ось на ремонти автівок — одиниці. Ходова — не так романтично, як супутник. 

Може вплинути й збір вашого колеги по цеху волонтерства зі схожим колом підписників. Одночасний з ним збір через зрозумілі причини буде менш ефективним.  

Великий збір на кшталт автівки краще робити у колаборації з іншими волонтерами. Він може затягнутися на два-три тижні, але важливо підтримувати інтерес до збору. Раз на тиждень оголошувати новий етап: “Ми зібрали таку суму, залишилось зовсім трохи”. 

Закликів на збір коштів так багато, як не загубитися серед тисяч благань?

Якщо мова про немедійну бригаду чи підрозділ, персоналізуйте історію. Розкажіть історію з життя військового або історію вашої дружби.  

Більше конкретики: зазначайте на що збираєте і яку суму. Розповідайте підписникам про кожний свій крок, аби вони пройшли цей шлях разом з вами. Ви шукаєте машину і знайшли її, наприклад, в Румунії — відзвітуйте: “Ось, ми знайшли, волонтери вже  їдуть за автівкою”. А потім наступний пост: “Машина вже на кордоні, чекаємо”. 

Чи можуть військові не дочекатися допомоги? 

Військові не встановлюють дедлайни. Вони розуміють, що волонтери не банк. У нашій практиці ніколи не було претензій на кшталт: “Та скільки ж можна чекати!” Іноді на встановленій довірі військовим лагодять автівки “вчора”, а гроші ми збираємо “сьогодні” і відправляємо майстрам “завтра”. 

На жаль, бувають випадки, коли людина, яка замовляла щось, гине в бою. Це темна сторона волонтерства, моральне навантаження. Треба брати себе в руки й продовжувати діяти. В нашій практиці, на щастя, таке сталося лише раз: навушники, які призначалися для загиблого, ми скерували на інший підрозділ, який був в листі очікування з цим же запитом. 

Як звітувати? 

Зберігайте чеки, накладні, інвойси, робіть скріншоти вашої картки, скріншоти товару із зазначенням ціни. Давайте фідбек спонсорам збору у коментарях до збору. Деякі позначають прізвище спонсора та суму, хтось вказує лише суму. Але ми лише тегаємо людину в коментарях під постом збору, аби ніхто не відчував себе ніяково, що хтось донатить 100 доларів, а хтось лише 100 гривень. Важливий кожен донат.

Але за будь-які скріншоти та сертифікати людям найцікавіше побачити сам товар та людей, які його отримали. Просіть військових зробити фото. І завжди питайте у військових чи не треба закривати їхні обличчя, бо є різні родинні обставини, умови служби, можлива ідентифікація знаходження певних підрозділів в певних локаціях. 

Як краще везти товар з-за кордону? 

Варто мати гарантійний лист від військової частини. Він знадобиться під час перевірки на митниці. Зазвичай це вимагається на серйозне спорядження — дрони чи радіостанції. Ви маєте підтвердити, що це не торгівля, а волонтерство, і товар дійде до адресата. Не завадять і скріншоти із вашими закликами в соцмережах про збір. 

Шукайте свою спільноту за кордоном. Волонтерів, які вже системно возять з-за кордону спорядження. Або телеграм-канали на кшталт “Українці в Польщі/Великобританії/США”. Або серед своїх друзів. Так, плитоноски з Америки нам вдалося доставити за 3 дні. Наш товариш просто віз їх у своїй валізі. Це простіше, аніж кур’єрською доставкою. Нею дорожче, довше і до товару більше уваги на митниці. Крім того, більшість кур’єрських служб мають заборону на товари подвійного призначення. 

Що треба пам’ятати? 

Волонтерство базується на довірі. З часом ви напрацюєте свою базу надійних зв’язків. Кому можна довіряти? Поки не спробуєш, не дізнаєшся.  

Головне фото: Воїни 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. Facebook Генеральний штаб ЗСУ

***