У Святогірській громаді тривають заворушення з приводу можливого видобутку газу. Вже близько пів року Нафтогаз направляє запити на дозвіл бурити три свердловини в районі сіл Адамівка, Хрестище і Нікольське. Але жителі скаржаться на недостатню прозорість дій влади. А також бояться, що буріння і подальший газовидобуток можуть вплинути на екологію та їхнє звичне життя. «Східний варіант» з'ясував деякі подробиці цієї ситуації.
Фото sq.com.ua
З січня поточного року Нафтогаз через дочірню йому компанію ТОВ «Надра Юзівська» домагається розробки газових свердловин на території Святогірської територіальної громади.
Розмови про можливий видобуток газу поруч з селами, які раніше належали до Слов'янського району, а тепер є частиною Святогірської громади, почалися в кінці 2020 року. Тоді Державна компанія Нафтогаз викупила контрольний пакет акцій приватної структури «Надра Юзівська» і оголосила про намір розробляти газовидобуток на Юзівській площі, яка займає дві області — Харківську і Донецьку.
Юзівська площа — це перспективна нафтогазова ділянка з покладами газу, як традиційного, так і щільних шарів. Передбачуваний газовий видобуток на цій ділянці — 10 млрд кубометрів на рік.
Однак навесні поточного року почалися перші акції протесту місцевих жителів. Це сталося, коли Святогірська міськрада зробила публічним проєкт-рішення про передачу ділянки землі Нафтогазу для проведення розвідки та буріння трьох свердловин: № 100, 101,102.
Згідно з проєктом, передбачувані вежі повинні розміститися біля Хрестища. Тому жителі цього села проявили найбільшу активність, щоб з'ясувати, як цей процес може вплинути на їхнє життя.
Людей турбувала невідомість і припущення, що розробка газових свердловин може призвести до екологічної катастрофи.
З травня було проведено кілька громадських зібрань, куди приїжджали й представники Нафтогазу. Під час кожної зустрічі жителі Хрестища однозначно давали зрозуміти, що категорично проти роботи бурових установок на їхній землі. На останніх зборах, які пройшли в середині вересня, жителі села призвали адміністрацію Святогірська припинити переговори з Нафтогазом. Такі ж громадські слухання неодноразово проходили й в сусідній Адамівці.
Однак депутати Святогірської міськради знову зустрілися на сесії, щоб обговорити питання виділення землі Нафтогазу.
У сесійній залі 20 вересня зібралися не тільки депутати, а й представники громади. Жителі Святогірська та трьох сіл, де передбачається газовидобуток, прийшли висловити свою думку про ситуацію, що склалася.
Голова тимчасової комісії з десяти депутатів Тетяна Божко повідомила про те, на якій стадії знаходяться переговори між Святогірською міськрадою і Нафтогазом:
«За весь час депутатська комісія збиралася двічі. На минулу зустріч ми запросили різних фахівців: представників Геокадастру, департаменту економічного розвитку, департаменту екології, архітектури, представника Міністерства екології та навколишнього середовища. Представника міністерства гідрогеології. Запрошували й представників Нафтогазу»..
Тетяна Божко повідомила, що основним предметом обговорення на зустрічі комісії були масштаби виробництва, яке збираються розвивати газівники, і вплив їхньої діяльності на навколишнє середовище. Депутати отримали відповіді практично на всі запити, які вони відправляли в Нафтогаз і Міністерство екології, крім моментів, пов'язаних з геокадастровою сферою.
Також голова комісії пояснила, що Нафтогаз запропонував виплату 31 млн гривень у вигляді соціальних інвестицій. За ці гроші передбачається зробити ряд ремонтів і будівництв на території громади: ремонт міського клубу, освітлення у Святогірську. Ремонт мереж водопостачання в Хрестищі та інші.
Однак присутніх на сесії членів громади це не переконало. Основні претензії були до того, як депутати ведуть переговори з Нафтогазом.
Уже в ході самої сесії люди дізналися, що Нафтогаз подав запит на розробку законсервованої старої свердловини, яка знаходиться в тому ж районі, де збираються бурити нові. Для багатьох жителів громади це стало справжнім сюрпризом.
«Люди і я особисто хочемо насамперед прозорих відносин з владою. Ми хочемо знати, що обговорюється і що підписується. Люди розуміють, що у разі цих процесів (газовидобутку — ред.) буде вплив на їхню територію», — розповідає представник ГО «Стоп корупція — Святогірськ» Володимир Рибалкін. — «Є депутатська тимчасова комісія, за роботою якої ніхто не може стежити, тому що вона засідає в Роше Рояль (готельний комплекс у Святогірську — ред.). Туди не можуть потрапити люди. Якщо засідання проходять не в міськраді, а в приватному готелі, то у людей виникають питання. Єдине, що хоче громада, — це спілкуватися з владою і бути учасником цих процесів».
На думку Володимира, Святогірська територіальна громада — це рекреаційна перлина Донеччини, промислового регіону. І тут потрібно розвивати, перш за все, туристичний напрямок. Працювати над цим, а не шукати механізми інвестування шляхом руйнування екологічного стану. І такої думки дотримуються багато представників громади.
Екоактивіст Віктор Дібров вважає, що перш ніж приймати будь-яке рішення щодо Нафтогазу, потрібно ретельно вивчити всі боки цього питання. І насамперед — це можливість контролювати діяльність свердловин з боку громади.
«Газова вежа — це режимний об'єкт. З моменту, коли там почнуть проводитися якісь роботи, туди ніхто не зможе потрапити. Компанія, яка проводитиме роботи, повинна розробити спеціальний документ. Завдяки цьому документу у місцевої влади та громадськості буде можливість моніторити процес їхніх робіт», — пояснив Віктор Дібров.
Через слабку комунікацію влади з жителями громади мало хто в тому ж Хрестищі знає, яку кількість свердловин збирається бурити Нафтогаз, яким способом планує добувати газ, в яких обсягах і як довго.
«Східний варіант» зібрав основні відомості про ці процеси.
Інформація була взята зі «Звіту з оцінки впливу на навколишнє середовище при спорудженні та підключенні пошукових свердловин Юзівської ділянки в Краматорському районі Донецької області».
Вивчаючи цей документ можна дізнатися, що:
Щодо близькості поверхневих вод до місця буріння (річище Голої Долини, ставки Рибного господарства), то Нафтогаз звертає увагу, що відповідно до санітарних норм, віддаленість від води до свердловини повинна становити не менше 50 метрів.
Планується здійснювати буріння з горизонтальними наконечниками (горизонтальне буріння, як під час видобутку сланцевого газу, ред), але передбачена альтернатива з вертикальним бурінням. У цьому разі буде необхідна більша кількість свердловин на даній ділянці — загальною кількістю до 23. Це спричинить необхідність більшої кількості площ і великих втрат врожаїв сільськогосподарських культур.
Ділянка, на якій планується облаштувати буріння однієї зі свердловин (№100), знаходиться на території запланованого обласним Департаментом екології заказника «Хрестищенські пагорби» площею 186 га. Тут виявлені зразки флори та фауни, які входять до списків Червоної книги України.
Однак Нафтогаз вважає, що на ділянці, де планується буріння, ймовірність знаходження червонокнижних рослин і тварин мала.
Також наводяться координати передбачуваних місць розробки:
Весь звіт містить понад 400 сторінок і детально описує всі етапи облаштування веж і дій, спрямованих на недопущення критичного впливу розробки на навколишнє середовище.
Як випливає з вищенаведеної інформації, діяльністю Нафтогазу може бути порушено від 50 до 500 (у разі альтернативного плану) гектарів території, куди входить частина планованого Департаментом екології заказника і навіть частина історичної спадщини — три кургани бронзової доби.
За визнанням самого розробника, людям, можливо, доведеться поступитися частиною сільськогосподарських земель. Хоча сам Нафтогаз заперечує глобальний критичний вплив на екосистему громади, екологи вважають, що рано чи пізно техногенний фактор все ж може вплинути на природу басейну річки Гола Долина, що протікає поруч з Адамівкою, Хрестищем і Нікольським.
«Якби мова йшла про якийсь локальний видобуток, тоді можна було б щось прогнозувати. Але тут мова йде про початок розробки Юзівської площі, а це 7000 квадратних кілометрів. Це найбільша ліцензійна площа в Україні. І щоб домогтися якихось значимих результатів газовидобутку, які якось істотно впливатимуть на цінову ситуацію, потрібно бурити сотні, якщо не тисячі свердловин», — розповідає еколог Валерій Ловчиновський.
За словами еколога, на Юзівській площі передбачений видобуток газу з твердих порід. Це означає, що використовуватиметься гідророзрив. Використання цього методу неможливо без величезної кількості води. Але наскільки безпечне застосування гідророзриву в регіоні, де дефіцит води?
«Поруч з селами Адамівка і Хрестище велика кількість джерел. Басейн одного джерела — це радіус в 30 кілометрів. На такій площі йде збір води в одне джерело. Тобто процес газовидобутку не бажаний ближче цієї відстані. Особливо, якщо використовується гідророзрив. Тут же мова йде про якісь два-три кілометри. Якщо раптом буде якийсь витік на свердловині, це все потрапить в джерела. Недивно, що люди цього бояться і борються проти цього», — пояснює Валерій Ловчиновський.
Також, на думку еколога, ситуація може бути ускладнена тим, що неможливо буде повною мірою контролювати забруднення, якщо воно відбудеться. Компанія завжди зможе послатися на перевантаженість регіону підприємствами та «стару» забрудненість ґрунту. Факт забруднення саме від видобутку газу може бути складно довести. До того ж в Україні відсутній незалежний моніторинг впливу газовидобутку на навколишнє середовище.
На цей момент обговорення виділення землі у Святогірській громаді призупинено до отримання додаткової інформації. Міський голова Святогірська Володимир Бандура ініціював нові громадські слухання в Хрестищі, куди знову будуть запрошені представники Нафтогазу.
Питання тільки в тому, що нового почують жителі села. Які нові аргументи представить Нафтогаз, щоб отримати рішення на свою користь. Адже раніше люди вже неодноразово оголошували розробникам про своє негативне ставлення щодо розробки газу в громаді.
Сажко Сергій Миколайович — український політик, народний депутат України VIII скликання. Був головою Курахівської міської… Read More
Планувати відновлення постраждалих регіонів потрібно вже зараз. Але пробуючи долучитися до цього, ініціативні громадяни зіштовхнулися… Read More
20 небайдужих жителів Краматорська організували волонтерський штаб у напівзруйнованій квартирі волонтера Миколи. У 2022 поряд… Read More
11 травня 2014 року проросійські сепаратисти провели так звані «референдуми» в тимчасово захоплених містах Донеччини… Read More
У місті Мирноград Покровського району працює великий притулок для тварин. Його утримує місцева жителька, голова… Read More
Анастасія Прокопенко — громадська діячка, родом з Донеччини. З юності була активною та долучалась до… Read More
This website uses cookies.