«Показати, що життя після евакуації існує»: «Схід SOS» провів «Фестиваль думок» у Києві

У Києві, 20 вересня, відбувся щорічний “Фестиваль думок”, який уже вдев’яте організовує благодійний фонд “Схід SOS”. Подія зібрала представників громадського сектору, влади, експертів, журналістів, освітян, ветеранів, активістів і волонтерів, щоб обговорити тему цьогорічного фестивалю: “Незручне, невидиме і небезпечне”.

Східний Варіант долучився до панелі “Правда на межі: інформування жителів прифронту без маніпуляцій і паніки” та у цьому матеріалі ділиться головними думками й висновками обговорення.

Серед спікерів і спікерок дискусії були: членкиня правління БФ “Схід SOS” та координаторка відділу PR і комунікацій Оксана Куянцева, координаторка гарячої лінії Східного Варіанта Валерія Круподеря, випускова редакторка радіо “Накипіло” Наталя Некипіла, комунікаційна менеджерка медіамережі “Вікно Відновлення” Ангеліна Тьохта та воєнний кореспондент видання “NV” Сергій Окунєв.

Модерувала панель виконавча директорка, ведуча, членкиня редакційної ради “Громадське радіо” Руслана Брянська (Кравченко).

Гасла про “незламність” вже не працюють

Панель розпочалась із запитання модераторки про комунікацію з людьми на прифронті.

Воєнний кореспондент видання “NV” Сергій Окунєв розповів, що під час евакуацій люди зазвичай відкритіші до спілкування з журналістами. Саме тому репортери нерідко стають частиною евакуаційного маршруту, аби з перших вуст дізнатися про умови виїзду та потреби тих, хто залишає домівку.

Випускова редакторка радіо “Накипіло” Наталя Некипіла розповіла про комунікацію з аудиторією про російські обстріли в Україні:

“Ми поширюємо обов’язково новини про обстріли не тільки Харківщини, а й загалом України, якщо є понад двоє загиблих. У такий спосіб ми хочемо показати, що дбаємо не тільки про наш регіон, а й розділяємо біль всієї України. У дні масованих обстрілів, на нашій радіохвилі ми змінюємо плейлист. У такий спосіб ми також показуємо реакцію на подію”.

За словами Наталі, радіо “Накипіло” постійно працює з журналістами над тим, як вони говорять про війну людям, які живуть у ній постійно, а не тільки спостерігають у соцмережах чи етерах:

“Ми уникаємо такі висловлювання, як “незламні українці” чи “залізобетонний Харків”. Людям у прифронтових містах важко, коли їх ототожнюють із залізом чи уявною “незламністю”. Гасла вже не працюють, зараз у комунікації потрібно бути чесними з аудиторією і більш схожою на неї”.

Координаторка гарячої лінії Східного Варіанта Валерія Круподеря розказала про власні правила комунікації з людьми, які звертаються по допомогу:

“У чатботі гарячої лінії ми не тиснемо й не засуджуємо, а допомагаємо людині зрозуміти, які можливості вона має у своїй ситуації. Коли до нас звертаються мешканці прифронтових територій у пошуках гуманітарної допомоги, ми не лише надаємо потрібні контакти, а й розповідаємо про можливість евакуації. Надсилаємо повідомлення з контактами організацій, корисними посиланнями та інструкціями, куди звертатися по допомогу після евакуації — від оформлення виплат до відновлення документів”.

Комунікаційна менеджерка медіамережі “Вікно Відновлення” Ангеліна Тьохта додала, що їхня команда інформує як жителів прифронту, так і тих, хто вже виїхав, про можливості компенсацій за пошкоджене житло, про евакуацію, психологічну підтримку та інші програми, доступні в Україні:

“Мешканці прифронтових територій мають не лише знати про механізми компенсації, а й розуміти, як ними користуватися. А медіа повинні вдосконалювати контент, що пояснює такі можливості”.

Перший блок дискусії підсумувала членкиня правління БФ “Схід SOS” та координаторка відділу PR і комунікацій Оксана Куянцева. Вона поділилася досвідом роботи фонду з людьми на прифронті:

“Ми завжди нагадуємо комунікаційній команді: за словом “бенефіціар”, яке так часто вживають у гуманітарній сфері, стоїть конкретна людина. У кожній історії важливо бачити, що саме можна дати цій людині. Ми стараємося говорити так, аби людина хотіла говорити у відповідь”.

За її словами, фонд спілкується з людьми й через медіа:

“Наша комунікація через тих, хто може потім розказати історію так, аби в центрі історії опинилась людина”.

Як протидіяти російським інформаційним атакам на евакуацію з прифронту

Під час дискусії учасники наголошували: брак комунікації з прифронтовими громадами відкриває простір для російської пропаганди. Часто саме фейки залишають людей під обстрілами.

“У пропагандистських Telegram-каналах окупанти поширюють, ніби українські евакуаційники “вивозять людей на органи” до Польщі. Це простий, але потужний меседж, і йому потрібно протидіяти”, — зауважив воєнний кореспондент “NV” Сергій Окунєв.

Він підкреслив: важливу роль відіграють ті, кого вже евакуювали. Коли вони телефонують сусідам, що досі ховаються у підвалах, і розповідають про власний досвід виїзду та життя у прихистках, це найкращий спосіб розвінчувати міфи про “вивезення на органи”.

Членкиня правління БФ “Схід SOS” Оксана Куянцева погоджується: рішення про евакуацію з’являється лише після побудови довіри та “живого” зв’язку.

За її словами, на гарячу лінію фонду звертаються люди, які місяцями обговорюють свої страхи й сумніви, і лише після такого тривалого спілкування наважуються виїхати.

Валерія Круподеря поділилася досвідом комунікації Східного Варіанта про важливість евакуації:

“Ми розповідаємо конкретні історії людей, які переїжджають у нові громади: що їх чекає після приїзду, куди звертатися по субсидії, виплати, гуманітарну допомогу. У матеріалах показуємо і труднощі, і те, як поступово вибудовується нове життя — життя, якого б не було, якби людина залишилася під обстрілами чи окупацією”.

Вона додала, що медіа виходить за рамки текстових матеріалів і організовує онлайн-події для переселенців, наприклад про отримання грантів на власну справу. Під час таких зустрічей читачі можуть ставити запитання фахівцям і знаходити мотивацію для змін. Важливо показати, що життя після евакуації існує.

Грошові виплати не мотивують до евакуації

На думку Сергія Окунєва та Наталі Некипілої, грошові виплати не здатні переконати людей залишити зону бойових дій. Найбільше лякає невідомість — що буде після евакуації. Чимало мешканців прифронту вірять, що евакуаційні служби висадять їх на вокзалі й залишать напризволяще.

Тому, підсумовують медійники, потрібно постійно повторювати ключову інформацію: розповідати про умови в прихистках, соціальні пільги та виплати. Валерія з цим погоджується:

“Східний Варіант має багато публікацій про оформлення пенсій, субсидій, різних виплат. Запити на нашу гарячу лінію показали, що варто ще частіше піднімати ці соціальні теми, адже людям часто складно самостійно розібратися”.

Оксана Куянцева додає: важливо докладно пояснювати, як саме відбувається евакуація:

“У кризовому стані людина може не сприймати реальність об’єктивно. Тому потрібне живе спілкування й чіткий, реалістичний план дій”.

На завершення панелі координаторка гарячої лінії Східного Варіанта Валерія підкреслила: держава теж має брати активну участь у комунікації з прифронтовими громадами:

“Люди приходять у чатбот гарячої лінії з тимчасово окупованих і прифронтових територій з питаннями, які крім громадського сектору, мають взяти на себе і міністерства. Ми можемо підказати, що найбільше болить зараз людям, які запитання є популярними і з чим потрібно працювати”.

Підсумки дискусії

Підсумовуючи дискусію, спікери наголосили на важливості об’єднання медіа, громадських організацій та фондів. Адже саме це підвищує видимість одне одного та дає шанс врятувати ще більше життів, завдяки реальному висвітленню евакуацій та війни в цілому.

Контакти “Схід SOS”

📌 Телефон: 0 800 332 614 (безкоштовно)

Пн-Сб 08:00-18:00

📌 Viber:

• +38 099 710 48 72
• +38 099 311 53 14

📌 Telegram:

+38 096 108 60 48

Контакти гарячої лінії “HelpPrint”:

• Номер гарячої лінії (може змінюватись): +38 091 48 18 150
• Telegram: @Help_print_bot
• Електронна пошта: helpprintinfo@gmail.com
• Viber: Help Print Bot