Східне місто із шотландськими коренями: цікаві історичні факти про український Луганськ

Офіційно статус міста Луганськ отримав у 1882 році. Та його історія розпочинається задовго до цього. Російські пропагандисти просувають думку, що Луганськ — це «исторически русский город», використовуючи це як один із приводів повномасштабного вторгнення — начебто як для звільнення «испокон русских территорий». Але що насправді каже історія? Докладніше про це вже в матеріалі.

Територія козаків

За часів Запорізької Січі на території сучасного Луганська існували козацькі зимівники (поселення), які згодом стали селищами. Зимівники належали Кальміуській паланці Війська Запорізького. Найвідоміші тутешні поселення козаків у 18 столітті — це Камʼяний Брід і Велика Вергунка. На ці території поширювалася влада гетьмана Кирила Розумовського. У наші дні Камʼяний Брід і Велика Вергунка входять до сучасного Луганська і є найдавнішими частинами міста. А на честь Камʼяного Броду названий один із житлових районів Луганська.

Пізніше ці землі потрапили під владу російської імперії, уряд якої утворив тут адміністративно-територіальну та військову одиницю Словʼяносербію (адміністративним центром якої був Бахмут). Згодом Словʼяносербія була ліквідована імперією, а її території увійшли до Азовської губернії.

Перший великий металургійний завод на сході України та перша доменна піч

Саме Луганський чавуноливарний завод став першим великим металургійним підприємством на території сходу України. Його почали будувати в 1796 році біля Камʼяного Броду, а запрацював він уже в 1799. Це був перший завод на території України та російської імперії, де доменні печі працювали не на деревному, а на кам’яному вугіллі. Селище, яке утворилося довкола заводу, отримало назву Луганський завод, або просто Луганське.

Для забезпечення заводу вугіллям побудували шахту глибиною 36 м біля селища Третя Рота (зараз — Лисичанськ). Це була перша шахта на Донбасі. Перше вугілля на ній добули в 1796 році. Вугілля доставляли з Лисичанського району водою Сіверського Донця. До речі, пошук і видобуток вугілля тут проводив англійський інженер Т. Ропер, а з 1797 року шахту очолив англієць А. Сміт.

1 серпня 1800 року на заводі почала діяти доменна піч. На ній 16 жовтня того ж року було витоплено чавун на кам’яновугільному коксі. Історик та дослідник В. Ф. Семистяга каже, що цей день вважається початком металургійної промисловості України. Пізніше саме перша доменна піч буде зображена на гербі та печатках повітового міста Луганськ. 

Але, не організувавши нормальної плавки чавуну на камʼяному вугіллі, завод поступово втрачав своє значення. І в 1887 році його ліквідували, а на його місці був організований Луганський патронний завод.

Засновником Луганського чавуноливарного заводу був шотландець Чарльз Ґаскойн. І це наступний цікавий факт.

Шотландські корені луганської промисловості

Важливу роль у побудові промисловості Луганська та сходу України зробив шотландський спеціаліст із виплавки чавуну та відливки гармат Чарльз (Карл) Ґаскойн. У 1794 році він провів дослідження східних земель України з метою пошуку місця для спорудження потужного металургійного підприємства та почав проєктування заводу. Через рік вийшов указ російської імператриці Катерини II про будівництво ливарного заводу. Збудований тут Луганський чавуноливарний завод підпорядковувався саме Чарльзу Ґаскойну, який до кінця свого життя (помер у 1806 році) вдосконалював луганські домни.

Чарльз Ґаскойн якось сказав про землі сходу України: «коли цей край відкриється, то з місцевих руд і вугілля можна буде видобувати скільки завгодно заліза високої якості». Його слова виявилися пророцькими.

Будівництво паровозів від німецького промисловця

Інший відомий Луганський паровозний завод був заснований у 1896 році німецьким промисловцем Густавом Гартманом під назвою Російське товариство машинобудівних заводів Гартмана. Перший паровоз на заводі виготовили 29 травня 1900 року.

За часів незалежної України підприємство називалося «Луганськтепловоз» та було потужним виробничо-господарським комплексом країни. Унаслідок початку російсько-української війни, на початку березня 2015 року завод зупинив свою роботу. Завод був розграбований: з підприємства вивезено корпуси верстатів, верстати, кисневі балони, огорожі.

Перший монетний двір незалежної України

У Луганському монетному дворі, заснованому на базі Луганського верстатобудівного заводу, випускалися перші обігові монети вже незалежної України 1992–1996 років випуску, а також пробні монети 1991–1994 років.

Після проголошення незалежності перед державою постало завдання економічного суверенітету України, тобто створення власної банківської та грошової системи. Різні підприємства привозили до Києва монетоподібні вироби для представлення своїх можливостей. Одним із відомих виробів стала «порошкова» гривня, яка була виготовлена з металопорошку на Заводі порошкової металургії в Голубівці (колишня назва міста — Кіровськ) на Луганщині. В обіг вона не була випущена.

Переможцем для виготовлення перших монет незалежної України в 1991 році обрали саме Луганський верстатобудівний завод. 1 жовтня 1991 року Комісія з питань економічної реформи Верховної Ради України направила листа Луганському верстатобудівному заводу, у якому казалося: «Просимо доручити своїм спеціалістам терміново опрацювати питання, пов’язані з випуском металічних монет. Пропозиції щодо розміщення зазначеного виробництва необхідно надіслати до 15 жовтня ц.р. Звертаємо Вашу увагу на особливу вагу цього питання».

Цей лист історики, нумізмати, працівники музею історії та культури Луганська та історик першого в Україні монетного двору і верстатобудівного заводу А. С. Люлько вважають початком зародження карбування монет в Україні.

У 1997 році устаткування монетного двору перевезли до Києва для облаштування монетної справи в столиці.

Це лише деякі цікаві факти з історії Луганська. Насправді їх набагато більше. Бачимо, що територія Луганська та Луганщини мала козацькі корені, а будувати промисловість тут допомагали європейські підприємці. Тож ці землі точно не можна назвати «испокон веков русскими». Адже вони мають й українську історію.

***