Шлях відновлення: як екоактивісти з Донеччини провели експедицію у Карпатах

Об’єднати екоактивістів сходу та заходу України

Центр громадянського суспільства “Друкарня” неодноразово підіймав теми вивчення навколишнього середовища, а після початку повномасштабного вторгнення – й зеленого відновлення України. Для цього влаштовувались зустрічі між представниками громади. Одними з відомих заходів були щорічні екофоруми, які спочатку проходили у Словʼянську, а останній рік – в Івано-Франківську, куди перемістилась “Друкарня”.

“Спочатку все це було для активістів Донецької та Луганської області, щоб розвивати їх, розвивати екоактивізм. Але після повномасштабного вторгнення ми перемістились у Франківськ. А коли трошечки оговтались від цих подій, зрозуміли, що треба повертатися до теми захисту довкілля. Це дуже важливо, коли йдуть бойові дії. Це важливо для виживання людства і всієї планети”, –  каже організаторка експедиції та менеджерка з екологічних проєктів “Друкарні” Капіталіна Пасікова.

Екофорум, який пройшов весною цього року, об’єднав активістів із західних та східних областей. На заході представники “Друкарні” познайомились із мешканцями екологічного поселення “Тепла гора”, яке розташовано у Карпатах і мають на меті мінімізувати відходи та стати автономними у використанні ресурсів.

Згодом представники “Друкарні” вирішили провести зустріч на “Теплій горі” з екоактивістами з різних областей України, щоб обговорити можливості зеленого відновлення країни та навчитися моніторингу водних ресурсів.

“Це дуже гарно вписується у концепцію зеленого відновлення України. Ми розуміємо, що треба ставати автономними та зеленими у плані використання ресурсів. Треба ставати більш екологічними та сталими для того, щоб відновлювати нашу планету. В екопоселенні люди збирають дощову воду, збирають сонячну енергію, прагнуть до нуля відходів. Ми хотіли це усе подивитися, аби потім розповсюджувати це для людей, особливо у прифронтових громадах”, – каже Капіталіна Пасікова.

За словами організаторки, обговорення зеленого відновлення – головне, заради чого екоактивісти поїхали в експедицію:

“Ми віримо, що за цим майбутнє, і це можна використовувати в проєктах відновлення України, а тема чистої води взагалі дуже важлива сьогодні, бо ми розуміємо, не у всіх сьогодні є доступ до чистих джерел”.

Одна з учасниць експедиції – донечанка Ірина Нежива. У 2014 році дівчина виїхала з Донецька до Дніпра. Тут почала цікавитись екологічними темами та захистом прав тварин. 

“Я сповідую філософію zero waste (тобто нульові відходи), і все, що стосується зменшення викидів. Вже після закінчення університету я почала бачити відео про звалища, почала дізнаватись, як утилізують сміття, як це роблять в інших країнах, які рішення застосовують. Розуміла, що єдиного правильного вибору немає. І що сортуванням ми не спиняємо процес забруднення навколишнього середовища, а лише уповільнюємо його”, – розповідає Ірина.

У Дніпрі Ірина неодноразово долучалась до екологічних акцій та перфомансів на захист прав тварин. До експедиції дівчина долучилась, щоб дізнатись більше про екологічні поселення та познайомитись з людьми, які сповідують з нею однакові цінності. 

Чому сьогодні важливо знати про громадський моніторинг води

Під час експедиції екоактивістам показали, як проводити моніторинг води. У цьому допоміг еколог та представник мережі “Довкола” Максим Сорока.

Пан Максим пояснює, що навчання такому моніторингу – їхнє спільне рішення з “Друкарнею”, щоб якомога більше людей розумілися у цій справі та могли проводити перевірку самостійно: 

“У “Друкарні” спільнота “Довкола” змогла зробити громадську лабораторію – повітря, води й навіть думали у 2022 році робити лабораторію ґрунтів. Ми зрозуміли у 2021 році, що треба проводити навчання активістів, аби обладнання не простоювало”.

Навчання повинно було відбутися у Слов’янську на екологічному форумі у березні 2022 року, однак цьому завадило повномасштабне вторгнення росії. 

“Перше коротке  навчання ми проводили у Слов’янську на екофорумі у 2021 році. Разом з Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів. Два дні були присвячені моніторингу води та повітря. Але деякі активісти вже не можуть цим займатися, тому було вирішено провести ще одне навчання”, – розповідає Максим Сорока.

Для моніторингу були відібрані проби води у декількох джерелах, які потім аналізувалися за 12 показниками якості води. За словами еколога, це стандартний перелік для оцінки екологічного стану джерела, які покажуть, чи можна водне джерело використовувати у людських потребах.

Організатори впевнені, що громадам в умовах повномасштабної війни з росією важливо мати інструменти швидкого пошуку та аналізу потенційних джерел питної та санітарно-технічної води. Таким інструментом може бути саме моніторинг. 

“Ми, центр громадянського суспільства, займаємось розвитком активістів. Коли ми відкрилися, в нас була задача започаткувати у Словʼянську обговорення захисту довкілля. Ми започаткували зустрічі екоактивістів, обговорювали різні теми: або стан річки, або викиди підприємств у повітря. Ми намагались сформулювати проблему і також думали, як ми можемо її разом вирішити. Окрім цього, ми давали людям інструменти, якими вони могли допомагати собі самостійно”, – розповідає Капіталіна Пасікова.

Капіталіна згадує ситуацію з водою у Словʼянську минулого року: комунікації були перебиті, люди залишились без води й почали масово використовувати колодязі або самостійно зроблені свердловини. Тоді не було зрозуміло, чи підходить ця вода для споживання людиною. 

“Ніхто цю воду не моніторив. Люди просто її пили, бо їм треба було вижити. Такі інструменти, яким ми навчаємось, допоможуть людям самостійно проводити моніторинг, дивитися, які там є забруднювачі, чи допоможе їм кип’ятіння води, чи може використовувати інші методи, чи шукати зовсім інші джерела. Тому це дуже важливо сьогодні”, – підсумовує Капіталіна.

Отриманні знання екоактивісти планують використовувати й надалі, щоб передавати знання та розвивати громади. Висновки моніторингу увійшли до публікації з результатами експедиції.

***