Весело відпочивати на природі, робити корисну справу, створити постійний екорух і навіть отримати підтримку з Японії… Усього цього лише за кілька місяців зуміли досягти дві небайдужі жительки Сєвєродонецька. Що для цього потрібно і які подальші плани — дізнався «Східний Варіант»
Фото: Восточный Вариант
— Може, сходимо на вихідні в ліс своєю компанією, «поджемити» і приберемо сміття заодно?
— Та я і так в ліс ходжу гуляти й кожного разу уношу чуже сміття. Звичайно підемо!
З такої прогулянки жительок Сєвєродонецька Іри та Соні почався цілий рух «Lesnoy dvizh». А їх, на секундочку, вже понад 80 осіб! Активістів помітила навіть Японія. Хлопці та дівчата проводять прибирання в лісах Сєвєродонецька, влаштовують пікніки, грають на музичних інструментах і думають, як швидше розв'язати питання з перероблюванням вторсировини в області.
З якими проблемами зіткнувся «Lesnoy dvizh», як активістів знайшла Японія і що означає «джемити» — читайте в матеріалі.
Активістки Іра і Соня запропонували своїм друзям прогулятися до лісу і поєднати приємне з корисним — зайнятися збором пластику та іншого сміття.
«Джем — це музичний вечір, коли наші друзі грають на своїх інструментах, виходить якась імпровізація. Ми й раніше ходили на такі джеми, але зараз вони перейшли в щось більше. Тепер це “екоджеми” або “екопікніки”. Іра запропонувала це розширити в маси, зібрати ще людей, зробити сторіз в Інстаграм», — розповідає Соня.
Після цього їй написало кілька людей. І активістки створили інстаграм аккаунт @lesnoydvizh.sever, щоб комунікувати з людьми, показувати як процеси прибирання лісу, так і його результати.
«Ми почали відмічати в сторіз наші місцеві сєвєродонецькі пабліки. І буквально за день підписалося понад 100 осіб. Друзі почали розповідати про нас своїм друзям. Прийшло ще більше людей. За кілька місяців зібралося понад 300 підписників», — ділиться Соня.
За словами активістки в середньому приходить на прибирання лісу 10-20 осіб. Хлопці та дівчата збираються щосуботи.
Такі заходи проводяться з квітня. В середньому було проведено понад 20 прибирань лісу. Місце зустрічі, локацію для прибирання і час активісти погоджують з учасниками у своєму телеграм-каналі «Lesnoy dvizh chat».
Учасники завжди змінюються. Ті, хто прийшли на прибирання, діляться на групи. У кожної групи своя задача зі збирання сміття: пластик, скло, або «загальне».
Софія розповіла, що в фейсбуці їхню діяльність побачив екоактивіст Роман. Він родом з Сєвєродонецька, довгий час жив в Києві. Зараз проживає в Японії та працює в дослідницькому інституті.
«Роман нас знайшов якимось дивним чином. Його також цікавить питання екології, та вони зі своєю командою займаються виробництвом біопластику, займаються проблемою забруднення. Ми обмінялися досвідом. Вони в Японії прибирають пляжі: з Тихого океану прибиває купу сміття. Вони й по місту ходять, прибирають. Проводять навіть в цій тематиці змагання. Ми з Романом стали обмінюватися досвідом», — ділиться з нами активістка.
Соня зазначає, що Роман зі своєю компанією допомогли команді «Lesnoy dvizh». Хлопці та дівчата з Японії скинулися і переказали фінансові кошти для організації прибирань і екопікніків.
«Вони скинулися командою на щипці для збирання сміття і прислали їх нам в Україну. Звідти було дешевше надіслати сюди, ніж закуповувати такі щипці в Україні. Було дуже приємно, адже вони вручну розмалювали щипці для нас. Ми також хочемо спробувати змагання. Хто більше збере сміття. Але люди поки не активно на це реагують. Тому поки є тільки такі пікніки. Ходять ті, хто реально зацікавлений в екології міста», — каже Соня.
Активісти з «Lesnoy dvizh» хочуть створити екоком’юніті. Софія доповнює, що до жовтня включно точно будуть проводитися прибирання лісу. А взимку, щоб не втрачати людей, є ідея проведення тімбілдингу.
«Ми будемо спілкуватися, грати в “настолки” і тримати зв'язок, щоб навесні знову взятися за справу. Зараз якраз займаємося питанням пошуку приміщення для таких зборів. Ми дуже сподіваємося на те, що кількість людей в нашій команді буде рости, у нас вийде розв'язати питання з обладнанням для перероблювання пластику, а ліси Сєвєродонецька стануть дихати легко!», — діляться з нами активісти.
Команда «Lesnoy dvizh» ставлять за приклад організацію «Мануфактура ГаражКрафт» і вважають їхню діяльність першим кроком до прогресу у сфері перероблювання вторсировини в регіоні.
«Пластик — це такий цікавий матеріал: з нього можна зробити що завгодно. Якби ми могли переробляти пластик, можна було робити дуже багато корисного. Це може бути й взуття, і одяг, і чашки, і столи. У “ГаражКрафт” є друзі, які переробляють пластик на гамаки. Водночас ці гамаки виходять дуже щільними, але тонкими й великими. Якщо скласти гамак, він виходить таким маленьким, що легко може поміститися в кишені. В цьому плані пластик — хороший матеріал, шкода тільки, що його придбання людиною вилилося в “лихо з розуму” і з ним не вміють поводитися. Замість того, щоб налити в пластикову пляшку знову воду, людина купує нову. А порожню викидає», — говорить Софія.
Вона доповнює, що крім проблеми пластика, така ж проблема є і з поліетиленовими пакетами.
«У кожному домі є пакет з пакетами. Я користуюся тканинною сумкою-шопером, але й у мене вдома є такий пакет з пакетами. І люди всі так роблять. Кожного разу приходиш, береш новий пакет. А що, він там 5 копійок коштує — візьму. А тканинна сумка коштує 60-100 грн. Мало хто замислюється, що сумки вистачить надовго. І в цьому — економія», — ділиться з нами активістка.
У мережевих магазинах в Україні досі є поліетиленові пакети в загальному доступі. Але буває так, що магазин ставить умову обов'язкового придбання такого пакету.
«Така ситуація у мене була в “BIG Second Hand”. Я взяла свій шопер для речей, але на касі мені сказали: “Ні, зі своєю сумкою ви не можете нічого купити. Ми продаємо одяг тільки з нашими пакетами”. На що я уточнила, чи знає продавець про заборону на поліетиленові пакети. Адже при цьому магазин досі продає пакети та ще й змушує їх купувати. На це мені відповіли: “Нам так сказали”. Я намагаюся з цим боротися. Уже є стільки відео про наслідки забруднення планети, про бідних тварин, які гинуть від цих пакетів, пластику. Як можна на це не реагувати та жити так, ніби нічого цього не відбувається», — нарікає Софія.
Ще одна проблема, з якою зіткнулися активісти — це вивіз сміття та сміттєві баки. За словами команди, комунальні підприємства, в які вони дзвонили, відмовляються або пропонують платити великий податок.
«У нас немає можливості платити такі суми, які озвучують комунальні підприємства. Ми робимо по суті їхню роботу: вони ж повинні прибирати місто та околиці міста. Ми просто просимо мінімальної допомоги — допомагати вивозити сміття», — говорить активістка.
Організатори звертаються до учасників екопоходів за фінансовою допомогою, щоб мати можливість продовжувати прибирання. Адже для походів потрібні великі мішки. І це не всі витрати.
«Ми купували необхідне зі своєї кишені, але обсяги людей збільшуються. Всіх потрібно забезпечити рукавичками, мішками й т. д. Також є витрати на бензин, щоб на машинах учасників вивезти загальне сміття до баків», — діляться з нами активісти.
Учасникам прибирань доводиться вивозити сміття у звичайні баки, які стоять у дворах.
Нерідко мешканці таких дворів сваряться з активістами:
— А що це ви вивозите сміття в наші баки?
— В сенсі? Ми прибрали за вас, для вас.
— Я плачу податки за ці баки!
— Я теж плачу податки за вивезення сміття, я за все це теж плачу.
«Питання дійсно суперечне. Але я не розумію, чому люди конфліктують за ці ось баки. Якщо поставлять роздільні сортувальні урни, хочеться вірити, що люди почнуть сортувати сміття, тому що це не складно», — говорить Соня.
Пункти прийому пластику і перероблювання вторсировини виявилися проблемою всього регіону. За словами Софії, в Сєвєродонецьку приймають пластикові пляшки та кришки, скло. Але чи підлягає вторсировина подальшому перероблюванню?
«Ми відносимо в ці пункти, сподіваючись, що принесене нами переробляється. Але є така ймовірність, що цього не відбувається. Ми точно знаємо, що переробляються пластикові кришки. Цим займаються наші друзі «Мануфактура ГаражКрафт».Але щодо пластикових пляшок в пункті їх прийому, нам залишається тільки сподіватися на совість власника. Ми не беремо за це гроші. Просто відносимо і все», — ділиться з нами активістка.
У команди є ідея подаватися на гранти, щоб отримати допомогу на придбання обладнання для перероблювання пластику. Приміщення для цього активісти вже знайшли.
«Буває так, що в лісі ми знаходимо дуже громіздкі пластикові предмети, наприклад, бампер. Куди нам його подіти? Спочатку його потрібно подрібнити, потім переробити. Для цього необхідне обладнання. Питання в тому, щоб знайти таких донорів, хто б був готовий нам допомагати. Хочеться почати з малого, але водночас просвітити весь світ. Усього 20% пластику у світі переробляється. Та й те, швидше за все, тільки в великих містах цивілізованих країн. Цього дуже мало. В Україні є така проблема. В нашій області тим більше», — говорить Софія.
Активісти вважають, що країна повинна заохочувати людей якимись бонусами до усвідомленого підходу до питань екології та сортування сміття.
«Я якось була в Болгарії та побачила як це працює у них. Наприклад, ти купуєш воду в скляній тарі. При цьому ти платиш на якийсь відсоток більше. Але, якщо ти повернеш цю пляшку назад, тобі повернуть за неї гроші. Виходить мотивація. У нас теж можна було б це зробити», — говорить Сєвєродончанка.
Уже понад рік в Україні працює державна програма «єВідновлення», за якою мешканці, житло яких було… Read More
Внутрішні переселенці, які вимушено покинули рідні міста через війну, стикаються з різними проблемами в населених… Read More
Наталя Омельчук родом з міста Сорокине, що на Луганщині. До початку війни у 2014 році… Read More
22 травня, у Києві, в книгарні Старого Лева, відбулась тепла розмова про Донеччину в рамках… Read More
Нещодавно журналісти пропагандистського телеканалу «Маріуполь24» випустили сюжет з опитуванням нібито місцевих жителів про те, які… Read More
Повномасштабне вторгнення росії вкрай негативно вплинуло на ситуацію з безробіттям на Донеччині. Тисячі людей евакуювалися,… Read More
This website uses cookies.