Як на Донбасі борються з корупцією: підсумки останніх років

Голосування 25-го числа закінчилося, територіальні комісії ведуть підрахунки, а нам, виборцям, залишається чекати офіційних результатів.

Але місцеві вибори 2020 року відрізняються від своїх попередників однією характерною рисою. Президент Зеленський незадовго до початку виборів анонсував проведення так званого опитування, в якому було п'ять питань загальнодержавного масштабу.

Активна спільнота, юристи, блогери й політики майже в один голос говорили про незаконність проведення такого опитування, про приховану агітацію за партію «Слуга Народу» та про відсутність юридичних наслідків даного опитування.

Ми не будемо обговорювати саме ці моменти, і постараємося розібратися конкретно з першим питанням від президента.

«Чи потрібно ввести довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах?», — озвучив питання пан Зеленський у своєму відеозверненні до народу.

Особливо великий розмір корупції можна навіть просто виміряти. Стаття 368 Кримінального кодексу України передбачає одержання неправомірної вигоди, а саме хабаря. Хабар в особливо великому розмірі стартує від 8500 гривень і вище.

Стаття 191 Кримінального кодексу України стосується розтрати бюджетних грошей, і там особливо великі розміри стартують від 365 400 гривень.

Насправді суми досить невеликі, адже топ-чиновники мають доступ до набагато більших сум і бюджетів, і розкрадання зазвичай йдуть на мільйони, та й не завжди гривень.

Коли ми читаємо пресреліз поліції та прокуратури, то дізнаємося про затримання лейтенанта поліції, який отримав хабар в 10 000 гривень, а потім ми бачимо новину від СБУ, яка викрила схему розтрати палива в комунальному підприємстві на мільйони гривень.

Тобто вже можна вважати, що такі випадки потрапляють під особливо великі розміри корупції? І можна було б вважати, що за такі випадки чиновники відбували б покарання до кінця життя? На жаль, не зовсім так.

Відкриваючи реєстр судових рішень, ми можемо легко розібратися і побачити, які вироки та за якими статтями були в Донецькій і Луганській областях за останній час.

Донецька область

У 2018 році в Маріуполі поліція затримала підозрюваного в крадіжці майна одного з підприємств. Один з фігурантів захотів розв'язати питання на стадії слідства і запропонував слідчому 9 000 гривень.

Після передачі грошей поліціянту, хабародавця затримали, і в липні 2020 року засудили на 4 роки позбавлення волі. Досить показовий приклад, коли закон працює.

Все того ж липня, але вже Донецьким апеляційним судом, було розглянуто справу стосовно начальника слідчого відділу УСБУ в Луганській області, якого суд в Бахмуті у 2018 році виправдав за давання хабаря військовому прокурору Луганського гарнізону.

50 тисяч гривень співробітник СБУ передав за ігнорування з боку військового прокурора іншого правопорушення. Злочин було скоєно у 2016 році, перша інстанція СБУшника виправдала, проте прокурор подав апеляцію.

Як підсумок, суд ухвалив 4 роки в'язниці з конфіскацією майна, позбавлення звання «майор» і забороною на 3 роки служби в правоохоронних органах.

У березні поточного року, в Слов'янську засудили метку «бізнесвумен», яка восени 2019 року вирішила зайнятися легалізацією громадян РФ і людей, які співпрацювали з бойовиками «ДНР».

За 1 мільйон рублів обіцяла розв'язати питання щодо одного з громадян Росії. Хабар вона давала співробітнику СБУ, а пізніше її затримали. Жінка швидко усвідомила сумні перспективи та пішла на угоду зі слідством.

Суд засудив жінку до штрафу у розмірі 8500 гривень. Однак тут покарання було занадто м'яким.

Так само у 2020 році було винесено ще один вирок, і стосувався він чиновниці з Краматорської міської ради. Справа тривала з 2016 року, її спочатку виправдали, а в апеляційному суді кваліфікацію змінили із хабаря, на шахрайство і термін виявився умовним.

Луганська область

У Луганській області з вироками все куди гірше.

Влітку поточного року в Білокуракиному змогли засудити співробітника прикордонної служби, який зажадав від свого товариша по службі 6000 гривень за допомогу в прискоренні переведення на інше місце служби.

Прикордонника затримали, угоду зі слідством підписали, і як висновок — штраф у розмірі 13 600 гривень.

Ось так буває, хотів отримати 6000 гривень, а в підсумку отримав судимість, штраф у два рази більше бажаного хабаря і звільнення зі служби.

Друга справа стосувалося директора приватної фірми, яка робила ремонт школи на замовлення відділу освіти Троїцької РДА. На думку прокуратури директор підписував фальшиві акти про виконану роботу і зловживав своїм впливом, однак суд його виправдав.

Решта вироків датовані лише 2018 роком. Подібна ситуація і зі статтею про розтрату бюджетних коштів, адже останній вирок оголосили в листопаді 2019 року.

У Донецькій області лише одне судове рішення вступило в законну силу за статтею про розтрату бюджетних коштів у 2020 році. Стосувалося воно людини, яка у змові з іншими особами збиралася укласти договір з місцевими шахтами, і вказати частину співробітників, які роботи виконувати не будуть, але зарплату отримувати повинні. Прокурор збиток оцінив в 44 тисячі гривень, але за 2 роки розглядів суд прийшов до висновку, що обвинувачений не порушував закон.

Як показує практика, судові розгляди йдуть, вироків звичайно мало, але деяких чиновників після їх діянь очікує навіть в'язниця.

Невже довічне ув'язнення дійсно врятує країну від тотальної корупції?

Для початку варто згадати скільки разів на місяць ми чуємо про гучні затримання прокурорів, представників міської адміністрації та податківців на хабарях? Близько 2-3 разів на цілу область.

Тобто в теорії, за рік різні державні структури очищаються від злочинних елементів на 20-30 осіб, а вироків ми бачимо в десятки разів менше. І тут ми підходимо до головної причини — дефектів судової системи.
Місцеві суди перевантажені різного роду справами. Там і кримінальні, і цивільні, і адміністративні справи розглядають, але ж суддів на все це банально не вистачає.

Про дефіцит суддівського складу сурмлять вже дуже давно, і це проблема кожного регіону. Банально в Новогродівці немає жодного судді, і тому всі справи передаються до Селидового.

Як в інших країнах?

Аналітичний портал «Слово і Діло» провів порівняння покарань за корупцію в різних країнах. Досить гуманне покарання існує в ряді Європейських країн, таких як Швеція чи Фінляндія. Досить суворі терміни можна отримати в США, Хорватії та Грузії.

Що ж стосується довічного ув'язнення, то тут мова йде про досить неоднозначні держави, таких як Іран та Ірак, В'єтнам і Куба і так далі.

У нашій же країні за найбільшу корупцію можна отримати максимум 12 років в'язниці.

Прецеденти в Україні 

З найвідоміших випадків, коли чиновник дійсно був засуджений до серйозного покарання, згадується суддя Зварич.

Голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич був засуджений до 10 років позбавлення волі за хабарі на мільйон гривень.

Далі на просторах Інтернету вдалося знайти інформацію про засудження прокурора з Краматорська на 8 років, заступник мера одного з міст під Києвом отримав 8 років і колишній міський голова Болграда, що в Одеській області теж отримав 8 років в'язниці.

Однак не варто забувати, що дуже часто судді в рішеннях вказують початок відліку терміну з моменту затримання, а ось справи в судах розглядають роками й значить в самій в'язниці доведеться посидіти недовго.

Так само самі чиновники відбувають покарання не у звичайних в'язницях, а в спеціалізованих, та й умови там цілком стерпні. І не варто забувати про корупцію в самій пенітенціарній системі, коли ув'язнений, маючи гроші може оплатити камеру з найкращим ремонтом, отримати доступ до Інтернету, до тривалих побачень з родичами та друзями, а також регулярні гулянки в межах колонії з алкоголем і наркотиками.

Підбиваючи підсумки, ми отримали досить невелику кількість вироків за корупцію на Донбасі, не реформовану судову систему, яка дозволяє розвалити справу в суді та недовіру суспільства до такого роду справ.

Як заявили журналісти Bihus.info, зараз ніхто не сидить за корупцію в тюрмах, а потім ніхто не буде сидіти за корупцію на довічному ув'язненні в тюрмах.