Загострення на Донбасі: чого домагається Кремль?

Бойові дії на Донбасі загострилися з кінця серпня. Кількість обстрілів і поранених військовослужбовців істотно зросла. Особливим потрясінням став обстріл прифронтової Авдіївки. Під снаряди потрапив житловий сектор. У той день, 28 серпня, було поранено 8 українських військових, перервали залізничний супровід. 

З початку цього місяця поранено понад 10 військовослужбовців. Тільки за добу, 7 вересня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 1566 порушень режиму припинення вогню. А за останню добу загинув ще один український захисник, ще троє були поранені. 

Ескалацію на фронті експерти пов'язують з низкою факторів, в тому числі політичною ситуацією на міжнародній арені. «Східний Варіант» дізнався подробиці.

Причини загострення

Зараз в Росії проходить ряд військових навчань. Зокрема, не так давно проходили російські навчання поблизу кордонів з Донецькою областю. В результаті зафіксована ескалація, зазначає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. 

Друга причина ескалації, на думку експертів, це події на міжнародному порядку. Серед них прощальний візит до Києва канцлера ФРН Ангели Меркель, проведення Кримської платформи, візит українського президента Зеленського в США. 

«В ході візиту були згадані мінські домовленості. Для Росії це велика політична поразка. Так, вони можуть влаштувати обстріли на Донбасі. Завдавати втрат для того, щоб нагадати нам: у нас є конфлікт, який потрібно вирішувати», — вважає військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов.

Мінськ в глухому куті

Ситуація на Донбасі — важіль тиску на Україну в руках Кремля. За перші роки війни Росія здійснювала відкритий акт агресії й зараз ситуативно підтримує режим тихої ескалації. Десь смикають, десь домовляються, вважає аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко.

Поки невідомо, хто стане новим канцлером Німеччини замість Ангели Меркель і чи залишиться президент Франції Емманюель Макрон на наступний термін — вибори призначені на травень наступного року. 

Україна вже давно обговорює можливі формати участі США в переговорах щодо Донбасу. Від Нормандії до Будапештського меморандуму. На думку Валерія Кравченка, в самому переговорному процесі Київ навряд чи може розраховувати на США.

«Ми не знаємо, наскільки зміниться підхід до Нормандського формату. І американці це усвідомлюють. Вони розуміють, що не можна домовитися з тим, хто цього не хоче. Успішний кейс для України Росії не потрібен. Тут не будуть домовлятися, щоб якось послабити хватку», — вважає аналітик.

8 вересня радники лідерів країн «нормандської четвірки» провели відеоконференцію — домовлялися про зустріч міністрів закордонних справ. Кремль продовжує наполягати на своїх умовах: беззастережне виконання Україною Мінських угод. 

Водночас США висловили готовність приєднатися до переговорів про Донбас в будь-якому форматі. Про це заявила заступниця державного секретаря США з політичних справ Вікторія Нуланд на конференції YES Brainstorming в Києві 10 вересня.

«Щодо переговорного формату, ви знаєте, що в адміністрації Обами я та інші брали участь в форматі, паралельному з “нормандським”. Німеччина і Франція були в “нормандському” форматі з Україною і Росією, і потім ми в підтримку цілей і прагнень говорили з Москвою і Києвом, щоб спробувати підтримати, закрити прогалини та додати нашу частку креативності. Ці зусилля не значно просунулися. Що ми сказали Україні, Росії, європейцям — це те, що ми готові повторно брати участь в будь-якому вигляді. Чи то в “нормандському” форматі, чи то знову в паралельній підтримці, якщо наша сторона побачить спосіб, яким ми можемо допомогти», — сказала Нуланд.

Готовність до повномасштабної війни

За словами Валерія Кравченка, США завжди лобіювали інтереси України. Їхня тактика — максимально посилювати Київ з точки зору оборони від російської агресії. У спільній заяві двох країн, Сполучені Штати оголосили про новий пакет допомоги в обсязі 60 млн доларів, включаючи системи Javelin та інше оборонне летальне і нелетальне обладнання. 

З 2014 року США виділили 2,5 млрд доларів на підтримку української армії, включаючи 400 млн доларів, наданих цього року.

Можливість повномасштабної війни з Росією не виключається. Президент Володимир Зеленський вважає, що такий сценарій розвитку подій є найстрашнішим. У Кремлі таку заяву сприйняли «з жалем» і назвали «апокаліптичною». 

Українська армія готова звільнити окуповані території Донбасу як тільки отримає наказ. Але це спричинить численні жертви.

«Наша армія готова виконати будь-яке завдання. Те, що наші хлопці виконували в Афганістані, жодна країна світу не може виконати. Якщо сьогодні наш головнокомандувач дасть команду взяти Донецьк і Луганськ, то вони можуть це зробити. Але що робити з тими десятками та сотнями людей, які при цьому можуть загинути?» — заявив голова РНБО Олексій Данилов.

У ВСУ стверджують: до вторгнення країни-агресора готуються постійно. Спільно з міжнародними партнерами проводяться військові навчання, про що ми розповімо трохи пізніше. 

Вогонь у відповідь і навчання

За словами Жданова, за 7 років війни виробилася система: коли відбуваються політичні події, пов'язані безпосередньо або опосередковано з розв'язанням кризи на сході України, відбувається ескалація на фронті. Досвід військових конфліктів показує: без адекватної відповіді не можна домогтися від противника виконання зобов'язань, вважає експерт.  

Але реакція є. Як запевнив голова РНБО Олексій Данилов, українські військовослужбовці відкривають вогонь на обстріли бойовиків. В результаті противник навіть запитує режим тиші. 

«Якщо хтось вважає, що ми сидимо склавши руки та дивимося, як вбивають наших хлопців і дівчат, то він глибоко помиляється. Повірте, відповідають. І відповідають так, що ті божеволіють і просять припинити взагалі вогонь… Відповідають і відповідатимуть. Не можна не відповідати, коли тебе хочуть вбити, це обов'язок будь-якого військового», — запевняє Данилов.

Ми не повинні залишати жоден обстріл без відповіді. Тим більше, що вони закінчуються пораненнями або втратами українських бійців. ВСУ повинні відповідати, говорить аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко.

«Для чого робляться ці всі провокації, зокрема обстріли мирних кварталів Авдіївки. Однозначно, щоб ми відповіли. Тактика 2014-15 років триває і зараз. Бойовики стріляють з локацій максимально наближених до мирних кварталів, щоб в разі “відповіді” були жертви. Ми повинні розуміти, що це все розрахунок на те, щоб виставити Україну в поганому світлі. Щоб у нас не було підтримки у світі. Думаю, тут потрібна витримка в цьому питанні, але і чіткі прицільні відповіді. Ми повинні чітко розуміти та усвідомлювати, що якщо ми не відповідаємо, то провокуємо новий вогонь», — говорить Кравченко.

Повертаючись до теми навчань. Якщо говорити про стратегічний аспект, то з 10 вересня стартував «Захід-2021». Це спільні військові навчання РФ і Білорусі. Вони проходять на 9 полігонах на території Росії та 5 полігонах збройних сил Білорусі, повідомляється про залучення окупованих територій Донбасу. 

Офіційно заявляється про участь 200 тисяч осіб особового складу, близько 80 літаків і вертольотів, 760 одиниць бойової техніки, в тому числі 290 танків, 240 знарядь, реактивних систем залпового вогню, а також до 15 кораблів. Навчання проходять в тому числі біля українського кордону, що сприймається як пряма загроза.

«Це демонстрація сили, такий тактичний театр включаючи й Донецьк, і Луганськ. Розраховано навіть ширше, ніж на Україну. Тут цільова аудиторія не тільки Київ, а й світ, президент Байден зокрема. Зараз той самий час, коли можна спробувати ось таким чином тиснути на США після поразки в Афганістані», — вважає аналітик.

Зараз союзна держава РФ — Білорусь. Господар Кремля не відступає від своєї мети відтворити імперію з триєдиної держави. Україна повинна усвідомлювати — після Білорусі настане наша черга. 

«Ми повинні усвідомлювати та готуватися. Підвищувати боєздатність, домовлятися з союзниками. Готуватися насправді до чогось більш серйозного, ніж зараз відбувається на Донбасі», — підкреслює Кравченко.

В Україні масштабні стратегічні командно-штабні навчання спільно зі збройними силами країн-партнерів «Об'єднані зусилля 2021». Вони анонсовані з 22 по 30 вересня на основних військових полігонах включаючи Чорне та Азовське моря.