Як у Калуші перетворюють колишній дитсадок на дім для переселенців і що потрібно знати ВПО зі сходу
Від початку повномасштабного вторгнення з Донецької області виїхало понад 1 мільйон людей, а з Луганської — понад 270 тисяч. Багато з них були змушені покинути свої домівки ще у 2014 році, і вдруге — після 2022-го. Частина переселенців оселилася на заході України, зокрема в Івано-Франківській області, де станом на червень 2025 року офіційно зареєстровано 110 135 внутрішньо переміщених осіб.
Пошук житла залишається однією з найгостріших і тривалих проблем для ВПО. В Україні зареєстровано майже 200 тисяч об'єктів пошкодженого або знищеного житла, з яких понад 50 тисяч повністю зруйновані. Поки держава лише запускає механізми компенсацій, десятки тисяч людей шукають тимчасовий притулок або можливість почати нове життя в безпечніших регіонах.
У Калуші цю проблему намагаються вирішити спільними зусиллями громади, міської ради та благодійників. Тут реконструюють будівлю колишнього дитячого садка «Зірочка», щоб створити доступне житло для переселенців — зокрема зі сходу України.
Східний Варіант розповідає, як саме це працює — і що варто знати тим, хто шукає новий дім.
Від покинутого садка до житлового комплексу
За словами мера міста Андрія Найди, ця будівля стояла пустою більше ніж 20 років. Її не вдалося відновити як дошкільний заклад — бракувало коштів, змінювались проєктно-кошторисні документи, а народжуваність у місті падала.
Зараз її капітально перебудовують, аби перетворити на сучасний житловий простір. Ініціативу реалізує благодійний фонд «КО-ХАТИ» за фінансування Habitat for Humanity International, у партнерстві з ГО «МЕТАЛАБ» і міською радою.
Приміщення обрали не випадково. «Перевикористання» закладено у філософії «КО-ХАТИ», команда займається саме реновацією наявних споруд, хоча це в багатьох моментах довше і дорожче, проте дає нове життя давно покинутим об'єктам, перетворює пустку на живий простір. «Зірочка» зберегла конструктивну міцність, має дах, вікна, зручне розташування в межах міста. Поруч — магазини, школи, садки, зручне транспортне сполучення.
«Один із принципів нашої роботи — не будувати щось нове, а вдихати нове життя в те, що вже є, — пояснює представниця і членкиня правління благодійного фонду «КО-ХАТИ» Ірина Яковчук. — Це вигідніше для громади».
Як ухвалювали рішення
«Прийняття рішення було тривалим. Міська влада аналізувала народжуваність і перспективи повернення садка до початкової функції. Проте зважаючи на те, що нині діючі садки заповнені на 50–60%, а народжуваність у Калуші за час повномасштабного вторгнення впала майже вдвічі, було ухвалено рішення змінити призначення будівлі», — пояснює очільник міста.
Будівлю передали в оренду на 10 років через відкритий аукціон на Prozorro. Благодійний фонд уперше бере не лише відповідальність за реконструкцію, а й за експлуатацію, управління житлом і процес поселення. Це означає: протягом 10 років тут житимуть люди за чіткими договорами, що регулюють права та обов'язки мешканців.
Процес відбору буде прозорим і відкритим, за чіткими й зрозумілими критеріями. Претендувати на поселення в «Зірочці» зможуть лише ВПО, зареєстровані в Калуській громаді. Пріоритетне право на поселення матимуть вразливі категорії громадян згідно з Постановою КМУ 930 від 01 вересня 2023 року.
Важливо зазначити, що проживання в «Зірочці» не буде безоплатним — жителі матимуть довготривалі гарантії поселення за чіткими умовами договору, але при цьому оплачуватимуть комунальні та сервісні платежі.
Повна трансформація
Наразі в будівлі повністю змінюють дах, планування, перекладають інженерні мережі — опалення, водопостачання, каналізацію, електрику. Старі системи не підлягали експлуатації. Раніше садок закрили саме через аварію тепломереж.
Усередині облаштують 47 житлових одиниць — студії, однокімнатні та двокімнатні квартири, а також кімнати гуртожиткового типу. Буде створено й безбар'єрне житло для людей з інвалідністю. Загалом простір розрахований на близько 150 осіб.
«Але це не просто житловий проєкт, — наголошує Мирослава Андросова, заступниця голови ради з питань ВПО при Калуській міськраді. — У будівлі передбачені зони спільного користування, де люди зможуть спілкуватися, підтримувати одне одного. Це буде місце, де формуються громади. Не тимчасовий притулок, а новий дім».
Особливо важливо, що до облаштування простору долучаються як самі переселенці, так і мешканці прилеглих будинків. Територія, яка десятиліттями була мертвою зоною, оживає. Планується встановлення дитячого та спортивного майданчиків, створення рекреаційної зони, реалізація енергоефективних рішень.
«Ми вже бачимо, що люди включаються. Є відчуття, що це не лише про дах над головою, а про колективну відповідальність. Це наш простір», — додає пані Андросова.
Від пілотного проєкту до моделі для країни
З п'яти тисяч внутрішньо переміщених осіб у Калуші лише близько 90 проживають у тимчасових прихистках у селах Боднарів і Мостище. Решта змушені шукати житло на ринку або тимчасово проживати у знайомих. За словами міського голови Андрія Найди, житло в «Зірочці» стане реальною можливістю для десятків родин.
«Калуш став пілотним містом після ретельного аналізу кількох міст Івано-Франківської області. Habitat for Humanity оцінювала різні критерії: готовність до співпраці міської влади, наявність придатних для реновації споруд — добре законсервованих та достатньо великих, присутність значної кількості ВПО та їх активність», — зазначає представниця фонду.
Після вибору міста почалися переговори з місцевою владою, які тривали 7-8 місяців. Процес включав проведення досліджень (feasibility study), опитувань серед ВПО, пошук підходящого об'єкта та проходження всіх необхідних бюрократичних процедур.
«Держава поки не вирішує питання поселення ВПО у повному обсязі. Але ми як громадський сектор можемо та діємо швидше. Цей досвід — доказ, що локальні рішення працюють і їх можна масштабувати», — підсумовує Ірина Яковчук.
Проєкт у Калуші може стати моделлю для інших міст України, де також шукають способи розв'язати житлову проблему переселенців. Для багатьох людей з Донеччини та Луганщини, це шанс нарешті знайти новий простір для життя.
Слідкувати за перебігом проєкту можна на сайті організації та соціальних мережах.
***
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
