Підтримка Заходу як ніколи потрібна Донбасу. «Східний варіант» розбирався, як світ реагує на бої за Луганщину та «вирок» про смертну кару трьом іноземним добровольцям терористами «днр».
Разрушенный дом в Северодонецке Фото с Фейсбука Сергея Гайдая
Українські захисники героїчно тримають ключові міста Луганщини — Сєвєродонецьк та Лисичанськ, відбиваючи численні атаки російських військ. Переоцінити важливість битви за основні міста Луганщини неможливо. Від результату цієї битви залежатиме подальша поведінка рф та ймовірність повторного наступу на Київ, про що зазначав президент України Володимир Зеленський.
Натомість помітно, що світова спільнота взяла паузу у своїх оцінках того, що відбувається на Донбасі зараз. Привернути увагу до воєнних злочинів рф на сході України зміг лише черговий ганебний вчинок росіян — ухвалення вироку про смертну кару трьом іноземним добровольцям.
У цій статті ми розкажемо, чим світ допомагає Донбасу, якою може бути причина тимчасового «затишшя» на заході, та чому смертельний вирок для іноземців є абсолютним дикунством.
"Луганщині допомагає увесь світ: "Іноземний легіон" зайшов у Сєвєродонецьк. Бої за місто тривають". Таке повідомлення опублікував голова Луганської ВЦА Сергій Гайдай, коли росіяни взяли під контроль більшу частину міста, а за деякими повідомленнями вони контролювали до 90% території.
У Генштабі тоді писали:
«На Донецькому напрямку противник зосереджував основні зусилля в районі міста Сєвєродонецьк. Під прикриттям вогню артилерії вів штурмові дії у житлових районах східної частини міста. Має частковий успіх, активні бойові дії тривають».
Завданням іноземців було зачистити визначені локації, повернути під свій контроль стратегічні позиції в місті. Як відзначили у коментарі «Східному варіанту» українські військові, бійці іноземного легіону мають великий досвід вуличних боїв, а тому це завдання їм під силу.
Згодом Гайдай повідомив про повернення 20% території міста. Нині ситуація залишається складною, але ЗСУ не дають росіянам встановити повний контроль та тримаються на своїх позиціях.
«Ми воювали з іноземцями. Вони гарно підготовлені, добре розуміють задачі. Чомусь ми в них вчилися, чомусь вони в нас. Все ж таки, ми маємо більше досвіду війни з росіянами на сході і розуміємо специфіку. Вони прислухаються», — розповідає боєць ЗСУ.
Він вважає вагомою підтримку іноземних легіонів, але наголошує: це їх добровільна позиція воювати за Україну, а не позиція їх країн.
На державному ж рівні наші військові на сході отримують допомогу у вигляді розвідданих. Надавати такі дані Україні ще у квітні обіцяли США. Тоді видання The Wall Street Journal опублікували статтю з посиланням на працівників адміністрації Джо Байдена про те, що штати хочуть передати розширені дані про підрозділи окупаційних сил на непідконтрольній частині Луганської та Донецької областей.
«Адміністрація Байдена намагається значно розширити розвідувальні дані, які вона надає українським силам, щоб вони могли атакувати військові підрозділи Москви на окупованих Росією Донбасі та Криму, що є частиною зміни підтримки США, яка також включає новий пакет допомоги безпеці з більш важким озброєнням», — повідомляли тоді американські ЗМІ.
Тоді американці вже передбачали великий наступ рф на сході України, а розвідувальні дані мали «допомогти українським силам стримати його».
«Рішення поділитися більшою кількістю розвідувальних даних знаменує зміну підходу адміністрації Байдена до конфлікту, і воно прийшло після кількох тижнів, коли Київ просив союзників США і альянс надати танки, літаки та інше важке озброєння, щоб відштовхнути російські війська… Росія передислокує війська на південь та схід України, де вона здобула проміжний успіх в перші тижні вторгнення. Україна скористалася затишшям у боротьбі, щоб посилити заклики до Заходу щодо додаткової зброї та санкцій проти Росії», — йшлося тоді у повідомленні.
Деталі співпраці України з американською розвідкою, ясна річ, не розголошуються, але нині відомо, що російські війська посилилися мобілізаційним резервом "2-го армійського корпусу". Це так звана "народна міліція" самопроголошеної "ЛНР".
Росіяни вже далеко не вперше публічно оголошують про власні воєнні злочини чи про наміри їх скоювати. Від них уже були «обіцянки» про примушення українських військових здавати кров на потреби російських військових, завдавати «килимових бомбардувань» по цивільному сектору, а цього разу вони без будь-яких застережень оголосили про винесення смертельного вироку трьом іноземним громадянам, які воювали за ЗСУ.
Британців Шона Піннера та Ейдена Асліна, а також громадянина Марокко Саадуна Брагіма «засудили» у так званій «ДНР» до смертної кари. Це викликало реакцію, як в Європі, так і в США.
Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив:
"Ми серйозно стурбовані повідомленнями про фіктивний "суд" та вироками щодо комбатантів, які законно служать у Збройних силах України. Ми закликаємо Росію та підконтрольні їй сили поважати міжнародне гуманітарне право, включаючи права та захист, надані військовополоненим".
У подібному дипломатичному стилі відреагувала і генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович Бурич.
«Я рішуче засуджую смертні вироки, винесені сьогодні в окупованому українському місті Донецьку. Смертна кара несумісна з людською гідністю і являє собою нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження. Їй не місце на європейському континенті», – заявила вона.
Як розповів «Східному варіанту» експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас смертна кара взагалі не відповідає сучасним правовим стандартам кримінального покарання.
«Основними міжнародними договорами у сфері прав людини закріплена відмова від смертної кари.
Тому звісно такі вироки будуть становити порушення права на життя. Це з точки зору міжнародного права прав людини», — говорить Микола Кіккас.
Але як і кого притягнути до відповідальності за цей злочин?
«Тут же виникає складний момент щодо відповідальності, оскільки «ДНР» не є суб'єктом міжнародного права, а її офіційний зв'язок з російською владою поки не встановлено компетентними міжнародними органами. Смертні вироки громадянам Великобританії та Марокко можуть стати серйозним поштовхом для визнання того, що структури ДНР перебувають під загальним контролем РФ, а отже саме вона мусить відповідати за їх діяння», — зазначив експерт.
Іншими словами, те, що міжнародні інституції за 8 років війни не спромоглися визнати російську агресію на сході України, зараз дає росії можливість «легалізувати» дії, які для цивілізованого світу є абсолютним дикунством.
«З точки зору Міжнародного гуманітарного права такі дії потенційно можна кваліфікувати як порушення права осіб на справедливе судочинство. "Суди" "днр" не є судовими органами, створеними в законному порядку. До того ж є серйозні сумніви щодо дотримання ними гарантій судочинства, визнаних цивілізованим світом. Втім, для конкретних висновків щодо несправедливого судочинства треба детально досліджувати те, як проходив цей процес», — додав Микола Кіккас.
«Світова спільнота реагує рівно так, як реагувала завжди», — говорить політолог, співзасновник Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" Олег Саакян.
І така «стурбованість», за його словами, неодноразово демонструвала свою неефективність. Крім того, слабка реакція на відверте дикунство росіян може призвести до збільшення масштабів цього дикунства.
«Важливо розуміти, що росіяни зараз обкатують модель руками окупаційних адміністрацій, яку потім хочуть розповсюдити на більший трибунал. Провести його ближче під кінець року і підвести під нього якомога більше українських військових, тобто створити умовний ремейк міжнародного трибуналу під назвою, наприклад «трибунал над нацизмом». І ця ситуація зі смертельним вироком є своєрідним намацуванням, як відреагує світ. Я думаю, досі в Москві не ухвалили кінцеве рішення, чи вони стратять цих військових чи вони їх віддадуть по обміну. Я думаю, що всі варіанти зараз на столі», — говорить Олег Саакян.
Нажаль, від світу поки немає реакції, яка могла б «переконати» рф відмовитися від звірств щодо полонених українських військових.
При цьому Саакян відзначає, що війна в Україні має безпрецедентний характер для світової спільноти, а досвід цієї війни є «неоціненним для будь-якої армії світу». Він ймовірно увійде в підручники, на яких будуть вчитися наступні покоління військових по всьому світу.
Але при цьому тішити себе ілюзією, що весь світ зараз з Україною, навряд чи можливо.
«Скоріше ні. Пересічний американець, британець, німець чи японець зайняті власними справами, періодично вони бачать інформацію про Україну, але зрештою, де Луганщина, Донеччина, він не знає. І здалеку нажаль наша війна сприймається лише великими мазками», — говорить Олег Саакян.
Що точно зберігається, то це серйозний рівень симпатії до України, бо в цій ситуації чітко зрозуміло, хто є зло, а хто — добро.
Послідовне зменшення уваги світу до подій в Україні політолог пояснює психологічними факторами, фактично втомою від інформації, а також наявністю цілої низки похідних від російської агресії проблем — енергетичного, економічного характеру, які перетягують більше уваги пересічного іноземця.
Що з цим робити? Гайд від Олега Саакяна:
Експерт наголошує, що Україна має задавати власні наративи і створювати більше сюжетних ліній щодо війни, аби отримувати більшу підтримку від світу.
«Це можуть бути історії окремих людей, окремих підрозділів, окремих битв. Все це має подаватися сюжетовано і наративно. Тоді це буде не просто потік фонової інформації, а, як би це занадто прагматично не звучало, це буде певним серіалом для західного спостерігача», — говорить Саакян.
Він додає, що це важливо з огляду на тривалість російської агресії і на важливість підтримки іноземних партнерів.
Тему дітей завжди використовували як частину російської пропаганди. Однією з так званих «причин» повномасштабного вторгнення… Read More
Луганський обласний краєзнавчий музей має сторічну історію. Двічі заклад втрачав усе через війну та релоковувався:… Read More
З початку повномасштабної війни евакуаційники благодійної організації «Схід СОС» евакуйовують цивільних з прифронтових сіл та… Read More
Мешканці тимчасово окупованих територій можуть дистанційно отримати безоплатну юридичну допомогу. Східний Варіант підготував підбірку корисних… Read More
Після виїзду з окупованих територій для багатьох українців пошук тимчасового житла стає першочерговим завданням. Східний… Read More
«Білі янголи» — це загони поліцейських, які працюють у прифронтових населених пунктах. Вони їдуть туди,… Read More
This website uses cookies.