Борги за комунальні послуги та житлові кредити на тимчасово окупованих територіях: шляхи вирішення

За даними Міністерства реінтеграції України, наразі гостро постали питання щодо заборгованості за спожиті комунальні послуги у період бойових дій або окупації, а також щодо виплати іпотечних кредитів на житло, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях.

Віцепрем'єр-міністр України Ірина Верещук розповіла, що громадянам несправедливо продовжують нараховуватися борги та закликала до розроблення конкретної стратегії для розв’язання цієї проблеми. 

“До прикладу, якщо люди виїхали з Маріуполя, але змушені продовжувати платити банкам по іпотеці за нерухомість у Маріуполі, то це несправедливо. Так не має бути, бо люди там не живуть”, — пояснила вона.

Східний Варіант поспілкувався з юристкою Громадської організації “Донбас СОС” Наталією Юрловою про те, яка ситуація з цими питаннями наразі, та розповість про можливі варіанти врегулювання з правового погляду.

Борги за комунальні платежі

За словами правозахисниці Наталії Юрлової, Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” вирішено питання оплати житлово-комунальних послуг під час воєнного стану. 

Згідно з цим рішенням, уряд заборонив стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги від споживачів та членів їх сімей, які були змушені залишити своє місце проживання. 

Це стосується заборгованості, що утворилася після 24 лютого 2022 року, починаючи з дати початку бойових дій або тимчасової окупації територій, де розташовані житлові та/або нежитлові приміщення, будинки.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та регулярно оновлюється з урахуванням зони ведення бойових дій та окупації (деокупації) частини територій.

Однак, на практиці, проблема сплати рахунків за житлово-комунальні послуги (ЖКП) є досить гострою та створює значне фінансове навантаження для евакуйованих осіб. Рахунки за комунальні платежі потрібно сплачувати як за покинутим місцем проживання, так і за фактичним місцем перебування.

Тому для того, щоб не сплачувати заборгованість за ЖКП споживачі, члени їх сімей, які вимушені були покинути своє місце проживання, мають звернутися до виконавця комунальних послуг (управителя багатоквартирного будинку, іншого уповноваженого співвласниками особи) та виконати такі дії: 

• Отримати довідку про взяття на облік в місцевому органі влади (ВПО) в паперовій або електронній формі.
• Підготувати інші документи, які підтверджують факт відсутності особи у житловому/нежитловому приміщенні, будинку, наприклад, документи з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження служби тощо.
• Подати виконавцю комунальних послуг (управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі) отримані документи.

Після перевірки отриманих документів, виконавець комунальних послуг має здійснити списання заборгованості за ЖКП.

Окрім довідки про взяття на облік ВПО можна надавати інші документи, що підтверджують факт відсутності особи у житловому/нежитловому приміщенні, будинку. 

Наприклад, це можуть бути документи з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження служби тощо. Перелік документів невичерпний.

Юристка Наталія Юрлова розповідає, що до їхньої організації надходять звернення з наступними питаннями: 

“Я подала доки на списання боргу за вивіз сміття. Списали, але надалі вимагають окрім довідки ВПО довести, що я не проживаю за іншою адресою. Чому мені потрібно ще щось для підтвердження?”

У відповідь вона наголошує, що законодавством не передбачено чіткого переліку документів, які мають підтверджувати фактичне місце проживання за іншою адресою. 

У разі відсутності довідки переселенця можна надати інші документи, які підтверджують цей факт. Однак, зазвичай однієї довідки має бути достатньо.

На які типи приміщень поширюється дія норм постанови?

На житлові та нежитлові приміщення, будинки, які розташовані в територіальних громадах, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані після 24 лютого 2022 року (відповідно до Переліку).  

Чи поширюється заборона стягнення заборгованості за ЖКП, якщо особа змушена була покинути своє місце проживання до 24 лютого 2022 року? 

Зазначена норма Постанови КМУ №206 стосується лише заборгованості, що утворилась після 24 лютого 2022 року. 

Таким чином, навіть якщо особа вимушена була покинути своє житло раніше, то заборона стягнення заборгованості буде поширюватись лише на ті комунальні платежі, які надходили після 24 лютого 2022 року. 

Для цього потрібно звернутися до надавача комунальних послуг та надати довідку про взяття на облік ВПО чи інші документи (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження служби тощо).

Наталія Юрлова зазначає, що не варто забувати також про дію статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, яка поширюється на всю територію України, незалежно від того чи знаходиться житлове/нежитлове приміщення в зоні ведення бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях.

Зокрема, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 вищезгаданого Закону споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. 

Проте, дане положення не поширюється на постачання опалення. 

Чи потрібно буде сплатити заборгованість після припинення (скасування) воєнного стану? 

Поки що точної інформації з цього приводу немає. Правозахисниця підкреслює, що дія норм Постанови поширюється лише на період воєнного стану. При цьому йде мова лише про “заборону стягнення”, що не ідентично з “прощенням” чи “списанням” боргу. 

“Таким чином проблема залишається актуальною після припинення (скасування) воєнного стану та деокупації територій. Зараз сказати складно, яким чином це питання буде врегульовано”, — пояснює Наталія Юрлова.

Іпотечні кредити на житло

Торгово-промислова палата України (ТПП) у листі від 28 лютого 2022 року засвідчила форс-мажорні обставини, а саме військову агресію рф проти України. 

Зазначено, що такі обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, виконання яких стало неможливим у встановлений термін через форс-мажорні обставини.

Чи анулюють кредит?

Так, відповідно до Закону, прийнятого Верховною Радою України 01.12.2022 року, “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало ушкоджень внаслідок збройної агресії рф проти України” особи, які мали кредити на нерухоме майно на тимчасово окупованих територіях, чи пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф, а також особи, які мали кредити на авто, що були знищені внаслідок агресії, мають право на анулювання заборгованості по споживчому кредиту або за іншим договором. 

Однак, важливо, щоб станом на 23 лютого 2022 року в таких осіб заборгованість за кредитним договором не була прострочена більш як на 7 днів.

Що для цього потрібно зробити?

Наталія Юрлова пояснює, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування позичальник (особа, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі — кредитор) із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором.

Предметом кредитного договору може бути квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва.

Алгоритм дій для анулювання кредиту:

• Зверніться до банку (кредитора) з письмовою заявою про призупинення сплати грошового зобов'язання за договором про споживчий кредит або іншим договором.
• В заяві вкажіть основні дані про кредитний договір: номер договору, дату укладення, суму кредиту, вид іпотеки (якщо такий є), а також зазначте, що звертаєтеся у зв'язку з форс-мажорними обставинами воєнного стану.
• До заяви додаються документи, що підтверджують факт зруйнованого або знищеного майна. (Може бути акт обстеження нерухомого майна, складений відповідною комісією).
• Надайте додаткові документи, які підтверджують цільове призначення кредиту та відсутність заборгованості на початок війни. Це може бути копія договору про купівлю-продаж, будівництво або ремонт майна, а також виписка з банку про відсутність простроченої заборгованості.
• Перевірте, щоб ваша заява була надіслана в установлені терміни та містила всю необхідну інформацію та документи.

Які документи підтверджують факт зруйнованого/знищеного майна? 

По-перше, потрібно подати заявку на внесення інформації до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, це можна зробити через Дію, або звернувшись до ЦНАПу чи нотаріуса. 

Також за можливості, якщо майно знаходиться на підконтрольній території, оформити акт обстеження пошкодженого чи знищеного майна. 

Обстеження та акт оформляються органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією. В акті має бути підтверджено, що факт пошкодження/знищення стався саме внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації. 

***

За додатковою консультацією можете звертатися на Гарячу лінію ГО “Донбас СОС” за номером 0800-309-110 (дзвінки безкоштовні), або писати на онлайн-приймальню юристів.

 Також ви можете зв’язатися через Viber, WhatsApp або Telegram за номером +(38)093-500-69-18.

Нагадаємо, що Східний Варіант запустив гарячу лінію “HelpPrint” для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій. На цей канал зв’язку можуть звернутися люди, які потребують підтримки, допомоги або ті, хто бажають безпечно поділитися інформацією чи своєю історією. Також у Східного Варіанта працює сайт-дзеркало, який обходить блокування російських окупантів без VPN.