«Близькі»: освітня спільнота, що тримає поруч родини військових

Як усе почалося

Ідея проєкту «Близькі» виросла з ініціативи комунікаційної школи “Bazilik”, якою керує Марина Батуринець, засновниця освітньої спільноти для воїнів та їхніх рідних «Близькі». Ще у 2016–2017 роках команда працювала з ветеранами, які поверталися із війни й розвивали власний бізнес.

Тоді “Bazilik” займався навчанням комунікацій ветеранських бізнесів, які тоді відкривались. Вони почали займатись цим через знайомство з ветераном, який купив навчання по комунікаціях для свого бізнесу — виробництва військових рюкзаків. Марина поспілкувалась з ним і запитала, чим її комунікаційна школа може бути корисною ветеранам. Так це і розрослось до навчання комунікацій ветеранських бізнесів.

“У спільноті ветеранів знали, що якщо вам потрібно навчити себе або команду комунікаціям, ви можете написати “Bazilik” мотиваційний лист, що от я представляю такий-то бізнес, мені там треба навчити таких-то таких-то людей. Тому що я теж розуміла, що не завжди є сенс пропонувати навчання самому власнику бізнесу, можливо, є сенс, щоб він віддав на навчання свого менеджера, який буде займатися комунікаціями”, — розповідає Марина Батуринець.

Після початку повномасштабного вторгнення Марина з командою очікували, що знову збільшиться кількість ветеранських бізнесів, які прийдуть до них на навчання і в цьому школа бачила свою місію. Засновниця школи каже, що вже вкінці 2022 року стало зрозуміло: ми маємо зовсім іншу інтенсивність війни, не маємо демобілізації і порівнювати досвід тих років із сьогоденням не релевантно.

“Здебільшого люди, які стають ветеранами — це люди із пораненнями і їм першочергово потрібна реабілітація, а потім абілітація. І вже тільки потім нове становлення себе,” — розповідає Марина Батуринець.

У 2023 році Марина мала зустріч із Veteran Hub, вона називає цю організацію флагманом із досліджень всього, що стосується військових та їхніх сімей. Саме на зустрічі з Veteran Hub обговорили ситуацію та зрозуміли, що послуг комунікаційної школи потребують рідні військових. Тоді змінили свій фокус та запустили пілотний курс з комунікацій у співпраці з Veteran Hub.

“Війна проходить крізь кожного. А держава майже не працює з родинами військових. Ми вирішили створити простір, де їм буде безпечно — і тілом, і серцем”, — каже Марина.

Чим займаються «Близькі»

Першою активністю був курс з комунікацій для родин та близьких військових, який проводив “Bazilik”. Марина розповідає, що після навчання люди довго не розходились і знайомились та спілкувались між собою. Люди запрошували один одного на каву, разом ходили на мітинги. Тоді стало зрозуміло, що потрібно робити окремий проєкт для родин військових. Так і з’явились “Близькі”.

“Близькі військових, за ці роки звикли, що світ наповнений різними тригерами. Але якщо ми можемо їм дати хоч якийсь простір та моменти, де вони будуть точно впевнені, що їх нічого не тригерне, то це потрібно давати”, — ділиться Марина Батуринець.

У стратегії “Близьких” прописано — “Зараз ми піклуємося про твоїх близьких, а після повернення і про тебе”. Марина каже, що через цей проєкт стирається межа “свій-чужий” із військовими, які повертаються, адже на подіях вони також є.

Потроху “Близькі” почали проводити різні події, запускати курси з освоєння нових професій, які тривають до трьох місяців, майстер-класи. Перелік активностей зростає і досі. “Близькі” запустили свій сайт, де можна переглянути події, соцмережі, Марина зібрала команду, яка працює над проєктом у Києві та Львові.

Навчання триває до трьох місяців і фокусується на тих професіях, які реально опанувати за короткий час — комунікації, копірайтинг, курси шиття, англійська мова. Після курсів учасники залишаються в ком’юніті, долучаються до майстер-класів і подій, іноді стають  — частиною команди.

“Навчання — це класно. Але більшість каже: “Я сюди прийшла, бо мене тут розуміють”. Після лекцій люди не розходяться — п’ють каву, ідуть разом на мітинг, підтримують одне одного”, — каже Марина.

У програмі також йога, стречинг, робота з тілесними зажимами, лекції з історії пам’яті, майстерки з писанкарства, свічкарства, намиста.  Це — простір без тригерів, де “всі свої”.

Про гроші та цінності

Проєкт понад рік існував завдяки приватному донору — українцю за походженням, який має міжнародний бізнес. Усі активності були й залишаються безкоштовними для учасників.

“Ми платимо всім лекторам і майстрам. Але, звичайно, це не ринкові умови, а більше питання покриття витрат, а саме дороги та матеріалів. Наразі донор не може підтримувати нас через економічні зміни у світі, тому ми шукаємо нові шляхи”, — пояснює Марина.

Сьогодні проєкт націлений шукати фінансування у малих бізнесів. Кав’ярні, перукарні, локальні бренди можуть підтримувати “Близьких” регулярними донатами, наприклад,  20–30 чашок кави на місяць для кав’ярні.

“Я розумію, що бізнеси, першочергово повинні допомагати війську, тому ми свідомо хочемо зібрати багато бізнесів, але малими сумами. Нам важливо, щоб бізнеси і далі допомагали у закупці дронів”, — додає вона.

“Близькі” також можна підтримати донатом. Вони зареєстровані як благодійна організація і можна закинути донат на офіційну банку “Близьких”.

Історії, що тримають

«Близькі» — це не просто курси. Це — люди.

Дівчина, яка навчилась робити свічки й тепер продає їх за донати і має змогу закривати потреби свого нареченого. Військовий, який зробив намисто на майстерці і віддав його “Близьким” для розіграшу за донати. Тоді він разом із командою зібрав 18 тисяч гривень для своєї посестри.

“Коли батьки загиблих приходять на події, де їх обіймають поранені військові — це не просто фото. Це зцілення. А коли вся зала плаче під мультимедійний проєкт воєнної фотографки Юлії Кочти — це не слабкість, а сила бути собою”, — каже Марина.

Історії зі Львова, Києва, ветеранських центрів, реабілітаційних хабів — усе це поступово зшиває розірвану війною тканину суспільства.“Я вважаю, що це — моє місце в цій війні. Те, що я вмію добре. Те, що може бути корисним”, — зізнається засновниця “Близьких”.

Переглянути події “Близьких” можна на їхньому сайті. Всі події є безкоштовними, проходять офлайн у Києві та Львові. Долучатись можуть родини та близькі військових.

***

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.