Бельгійська спадщина Лисичанська, або розвінчання фейку про "русский Донбасс"

Росіяни люблять просувати думку про те, що землі Луганщини «испокон веков русские», а промисловість та міста тут побудували більшовики. Та чи справді це так? Що називають бельгійською спадщиною Лисичанська? Та як її зруйнували росіяни після повномасштабного вторгнення? Відповіді вже в матеріалі.

Вугілля, сода та бельгійці

Лисичанськ було засновано у 1710 році. Тутешні території у XVIII столітті колонізували донські, запорізькі та слобідські козаки. Серед краєзнавців існує думка, що назва майбутнього міста пішла від словосполучення «Лисичий байрак» або «Лисича балка». Але спершу це було просте село.

Через деякий час після виникнення поселення, на цій території віднайшли поклади вугілля. Але його промисловий видобуток тут почався пізніше — у кінці XVIII столітті. Видобуте вугілля направляли на Луганський ливарний завод, який запустили в 1795 році після указу Катерини II. Поступово зароджувалася промислова мережа східних регіонів України.

Промисловий та економічний потенціал цих земель зростав, відкривалися нові галузі виробництва. На початку ХІХ століття в Лисичанську була відкрита штейгерська школа — історично перший в Україні спеціалізований гірничий навчальний заклад.

Заняття в штейгерській школі. Кінець ХІХ ст. Джерело: Вікіпедія

Російська імперія дійсно брала участь у будуванні промислових потужностей регіону. Але далеко не все тут було побудовано нею. Як і в історії з Донецьком, у розвитку Лисичанська брали участь європейці, а саме вихідці з Бельгії.

Так зване «бельгійське містечко» в Лисичанську почали будувати в кінці ХІХ століття, коли підприємець та розробник революційного способу отримання соди Ернест Сольве разом із пермським купцем Іваном Любімовим заснували товариство «Любімов, Сольве і К». Біля крейдяної гори в селищі Верхнє вони побудували содовий завод. Це селище, як і завод, пізніше увійшли до складу Лисичанська. На жаль, завод припинив своє існування у 2011 році, коли був визнаний банкрутом. Але тоді, в 1892 році, для нього все тільки починалося.

Ернест Сольве. Джерело: Вікіпедія

До того, як у Лисичанську з’явився содовий завод, майже всю соду до російської імперії завозили з-за кордону. Його запуск став новою сторінкою історії промисловості міста. Для забезпечення роботи підприємства власники будували шахти, залізниці, відкривали нові потужності. Наприклад, невдовзі в Лисичанську відкрився завод із виробництва скла. А щоб доставляти крейду та вугілля на завод, звели дротово-канатну дорогу.

Содовий завод Лисичанська у 1913 році. Джерело: Вікіпедія

Такий розвиток подій тоді не був дивиною. Європейці мислили стратегічно й бачили великі перспективи східних регіонів України. Вони були готові вкладатися та інвестувати заради подальшого результату. Тільки бельгійці за часи своєї праці тут заснували близько 90 підприємств. Навколо них будувалися поселення та розвивалася інфраструктура.

Європейські підприємці скуповували слабко розвинені шахти та розвивали їх за допомогою власних передових технологій. Усе це, безумовно, сприяло промисловому розвитку та індустріалізації цих земель.

«Десята провінція Бельгії»

Одночасно з промисловим розвитком, бельгійці брали участь у будівництві Лисичанська. Для робітників та інженерів спроєктували та побудувати житловий район із червоної цегли. Тут були їдальня, школа, кінозал, заводська лікарня, готель для приїжджих, адміністрація заводу, а також житлові багатоквартирні будинки. Загалом бельгійці звели 33 будівлі. Одна з найвідоміших будівель, заводська лікарня, працювала до 2010 року, але була зачинена через банкрутство та ліквідацію содового заводу.

Будинок для приїжджих “бельгійської спадщини” Лисичанська. Джерело: Вікіпедія

Після окупації України радянським союзом на початку ХХ століття, промислові потужності Лисичанська націоналізували, почавши просувати наратив про будування більшовиками промисловості Донбасу. Відтоді заводи та шахти не належали більше підприємцям, які їх побудували.

Заводська лікарня “бельгійської спадщини” Лисичанська. Джерело: Вікіпедія

Бельгійське «містечко» Лисичанська в останні роки перед повномасштабним вторгненням перетворювалося на пустку. Три будинки були знесені через зсув ґрунтів, а інші поступово руйнувалися.

У 2017 році Лисичанськ отримав премію Belgian Heritage Abroad Award. Диплом вручив посол Бельгії в Україні Люк Якобс. «Десята провінція Бельгії», як прозвали комплекс будівель, потрапила в номінацію щорічного конкурсу за підтримки фонду короля Бельгії. Бельгійці висловили бажання відреставрувати свою «спадщину» в Лисичанську. Для цього потрібна була офіційна заява від обласної влади, яку вони так і не побачили.

Житловий будинок “бельгійської спадщини” Лисичанська. Джерело: Вікіпедія

У 2018 році громадські активісти почали кампанію щодо збереження бельгійської спадщини Лисичанська. Однак частина будівель була остаточно зруйнована внаслідок  повномасштабного вторгнення рф.

Руйнація, яку принесла росія

У 2022 році поблизу Лисичанська проходили важкі бої. З лютого до липня місто піддавалося сильним ворожим обстрілам із різних видів зброї. Внаслідок цього місто було сильно зруйновано, зокрема промислові підприємства, інфраструктура та житлові домівки. Постраждали й будинки бельгійської спадщини. Достовірно не відомо про їхній поточний стан, але є підтвердження про руйнування Лисичанської багатопрофільної гімназії та протитберкульозного диспансеру, які входили в альянс бельгійського «містечка».

Лисичанська багатопрофільна гімназія до та після обстрілу рф у травні 2022 року. Фото: Сергій Гайдай у Telegram, @romankozodoi

Для своєї головної мети — знищити Україну та українців — росія ні перед чим не зупиниться. Росіяни руйнують наші міста, села, культуру та історію. Росіяни вбивають наших людей.

Століття тому відбувалася така ж історія. Тільки тоді була не росія, а срср. Більшовики так само руйнували історію та культуру українських земель, приписуючи собі всі надбання, а людей вбиваючи голодом, війнами та репресіями. Зараз український народ має бути максимально обʼєднаний для того, щоб не допустити того результату, який відбувся 100 років тому.

***

Последние новости

  • Війна з РФ
  • Суспільство

Евакуація для всіх: як маломобільним людям виїхати з окупації?

На тимчасово окупованих територіях залишаються люди, яким складно подолати довгий шлях до підконтрольної частини України… Read More

1 день назад
  • Суспільство

Олександр Волчанський: досьє активіста та фотографа, який закарбував на фото початок війни у Луганську

Олександр Волчанський — активіст, фотограф-анімаліст з Луганська. Відомий своїми фотографіями, на яких закарбував початок війни… Read More

1 день назад
  • Суспільство

Місія — єднання. Як у Києві для переселенців працює гуманітарний центр Соледарської громади

Уже півтора року в столиці працює Гуманітарний центр підтримки ВПО «Соледар: дорога додому». Тут переселенці… Read More

2 дні назад
  • Спільнота Відновлення
  • Суспільство

Як керамічні вази зі Слов’янська допомагають військовим із ремонтом автомобілів

Військовий Дмитро Хоменко з Івано-Франківська під час служби на Донеччині отримав не лише нових друзів,… Read More

2 дні назад
  • Суспільство

Вишиванка Донеччини та Луганщини: яка вона та що значить для сходу України

Кожен третій четвер травня увесь світ відзначає День вишиванки. Розпочате як студентська ініціатива, зараз це… Read More

4 дні назад
  • Суспільство

"Не хочемо залишати свій дім": як живе Селидове та де можна отримати допомогу

Яка наразі безпекова ситуація у Селидовому? Де можна отримати гуманітарну та медичну допомогу? Як відбувається… Read More

4 дні назад

This website uses cookies.