Маніпуляції та фейки: як та навіщо росіяни знімають пропагандистські фільми про "Азов"

Владислав Дутчак із позивним «Доцент» — український педагог, кандидат філософських наук, доцент, військовослужбовець та молодший лейтенант бригади спеціального призначення «Азов». Брав участь в обороні Маріуполя у 2022 році, у травні того ж року виконав наказ та вийшов з Азовсталі, потрапивши в російський полон. Перебував у колонії в Оленівці під час російського теракту 29 липня. Був визволений із полону 21 вересня минулого року. Для Східного Варіанта «Доцент» поділився своїми спогадами про полон та про зустрічі з російськими журналістами

«Главный идеолог Азова», «вербовщик человеческих душ», «кандидат неонацистских наук»

Владислав Дутчак зміг зсередини побачити, як пропагандисти російських «змі» збирають інформацію для своїх «творів мистецтва». «Доцент» разом з іншими захисниками Маріуполя виконав наказ вищого військового командування та вийшов з Азовсталі в травні 2022 року. Через деякий час до Оленівської колонії, де росіяни утримували українських військових, почали приїжджати «журналісти» з метою вичавити хоч якийсь компромат про «нацистів» для своїх сюжетів. «Доцент» пригадує, що перший раз група з «нтв» приїхала до них погано підготовленою:

«Вони — жертви своєї пропаганди. Я не знаю, чого вони очікували, що я буду кидатися на ґрати, що я буду «зігувати», агресувати… Я спокійно прийшов, привітався з усіма. Там було два оператори: один із Криму, другий із Донецька, і журналістка Наташа — дуже емоційно нестабільна особа, не знаю, із чим це пов’язано. У них такий прийом — вони починають одночасно засипати твердженнями: «Ви нацист! Ви людожер! Ви негідник! Ваші азовці катують людей!». Ти починаєш спокійно відповідати одному, а тебе інший засипає питаннями, ти відволікаєшся, щоб відповісти другому, не договоривши першому, і так далі», — розповідає «Доцент» про своє «інтервʼю» з російськими журналістами.

Пропагандистський фільм «Вербовщик», який будується на історії «Доцента», вийшов на російському телеканалі «НТВ» минулого року, уже після того, як азовець повернувся з полону. Фільм розпочинається кадром, де Владислав каже: «Я — упоротий націоналіст крайнє правих поглядів. Я — зомбую людей». З першого погляду здається, що це дійсно повноцінне зізнання українського військового. Але Владислав пояснює, як це було насправді під час зйомок:

«З першої зустрічі вони не змогли нічого привезти редакторам. Мабуть, отримали за це наганяй. І тому на другу зустріч вони приїхали дуже агресивні та одразу почали маніпулювати. Доходило до смішного. Казали: «А от у вас 18-річні воюють, а Зеленський дітей своїх на фронт не посилав». Я не витримав і розреготався, а потім пояснював їм, що сину Президента зараз 10 років. Вони почали питати про мою доньку, чи відпустив би я її на фронт. Я відповів, що їй 11 років, і я проти того, щоб дівчата, жінки воювали, але коли вона стане дорослою, то це буде її вибір. І коли вони всі знову почали одночасно ставити питання, якісь твердження, я сказав: «Стоп! Я розумію, що ваш головний редактор дав вам завдання показати, що я — упоротий націоналіст крайнє правих поглядів, що я — зомбую людей». І після цього вони — оп, затихли та переглянулися, типу «вийшло»».

Майже увесь фільм «Вербовщик» побудований на методі виривання фраз із контексту. Запитуючи у Владислава стандартні питання, типу «Дайте визначення націоналізму» або «Дайте визначення фашизму», вони отримували те, що потім використовували для монтажу потрібної картинки. Владислав пригадує, як журналістка попросила його дати визначення фашистського режиму, що він і зробив. У фільмі цей момент подали з наступним закадровим голосом: «Подивіться, з якою насолодою азовець каже про це». Повний абсурд.

Фантазії в пропагандистів — хоч відбавляй. «Професійно промиває мізки», «головний ідеолог», «вербовщик людських душ», «кандидат неонацистських наук» — такими та іншими епітетами росіяни описують «Доцента», не економлячи на поняттях. Усе для того, щоб масовий глядач ще більше повірив у абсурдність подій.

Відкрита брехня та зловживання інформацією

Згадується у «Вербовщике» і Президент Володимир Зеленський. Фільм вийшов 30 жовтня 2022 року, коли в Україні вже відбувалися масові відключення світла через постійні атаки росіян на енергетичну інфраструктуру. У фільмі це ж подається так, ніби «Зеленський економить на українцях». Дослівно закадровий голос каже:

«Від Києва до Жмеринки чорна діра, і тим більше ця чорна діра буде ставати в Зеленського».

Повністю абсурдна фраза, яка не має жодного відношення до логіки. Будь-якій критично мислячій людині буде зрозуміло, що це і є маніпуляція — без логіки та аргументів, просто набір слів, які не мають жодного сенсу.

Привернула увагу наступна цитата пропагандистів із фільму: «Зеленський боїться азовців, тому їх не повертає». Нагадуємо, що фільм вийшов 30 жовтня минулого року вже після великого обміну захисників Маріуполя та Азовсталі 21 вересня, серед яких були азовці.

«Аудиторія в них максимально примітивна. Ті люди, які мислять, вони виїхали. У принципі, це рівень допетровської Московії, але з використанням гаджетів і телебачення. Тобто раніше були ярмарки, на яких блазні виступали, тепер це реаліті-шоу. На десерт тоді готували відкрите судилище над азовцями в Маріуполі в клітках. І я так розумію, що їхнє суспільство до цього готове, щоб на людному місці десь у Москві проводити страти. Але це стрімка деградація. Ця модель суспільства їм дуже подобається, я так розумію. І сприймається самим суспільством», — пояснює Владислав «Доцент» Дутчак.

У фільмі «Вербовщик» пропагандисти, як «аргумент» на користь нацизму «Азову», використали… зачіску «Доцента». За словами авторів фільму, саме така зачіска була в Генріха Гіммлера — воєнного злочинця та прибічника Гітлера часів Третього Рейху.

При цьому, кожен притомний росіянин міг би, за бажання, перевірити це твердження пропагандистів. Адже, наприклад, акаунт «ВКонтакте» Владислава Дутчака (який не було видалено, позаяк «Доцент» банально забув пароль сторінки), містить безліч фото, на яких він постає з різноманітними зачісками.

Також пропагандисти знайшли фотографії зі старої сторінки «Доцента» в соцмережі Вконтакте, на яких він читає семінар «Козацька холодна зброя» в рідній школі. Автори ж фільму подали це так: «Азовець 8 років вербував українців та промивав людям мізки». Щоправда, до «Азову» Владислав Дутчак офіційно доєднався лише у 2021 році, а з 2017 читав лекції для особового складу, як запрошений лектор. І все одно це не в’яжеться із заявами рашистів про «8 років промивання мізків». Але для російського глядача це буде черговою сенсацією.

«Багато таких моментів, коли вони самі вступають своїми тезами в протиріччя. По-перше, кажуть про мене дуже класно і драматично, що «такий очкарик боявся і переходив на другу сторону вулиці, коли бачив неонацистів, а зараз сам став одним із них, перетворившись у матьорого зверя». Потім вони кажуть, що я боягуз. Потім у сюжеті був момент, коли я діставав магазин АК із кишені, і вони кажуть: «Бачите, якими умілими рухами він дістає магазин». Ну то вже визначіться, я боягуз, чи я ботанік, чи я жорстокий вбивця?» — посміхається «Доцент».

До фільму залучили маріупольців, які розповідали про «тортури» від «Азову», які вони нібито пережили під час блокади. Чи дійсно це маріупольці, перевірити не вдалося. Але уявімо на мить, що це не чергова брехня пропагандистів, а правда, і послухаймо, що вони кажуть.

«Ось ці три дома підпалювали азовці, — розповідає маріуполець Андрій у фільмі, рухаючись автомобілем у Приморському районі, — на БТРі підʼїхали, та з вогнемета почали поливати, а коли люди почали вискакувати з домівок, то вони їх почали зганяти в кільце, не даючи вийти».

На озброєнні «Азову» ніколи не було вогнеметів. Крім того, з 2014 і до 2022 року тоді ще батальйон «Азов» дислокувався в Маріуполі та в Донецькій області. За ці роки не було жодного випадку, коли б українські військовослужбовці вчиняли знущання з цивільних мешканців, які тут проживали. Але, на думку авторів фільму, саме тоді, коли до Маріуполя підійшла російська армія, азовці вирішили «діяти».

У фільмі мешканець Андрій продовжує розповідати про щільність обстрілів, які були навесні 2022 року. Щоправда, хто саме обстрілював тоді місто, Андрій чомусь не уточнює. Він натякав на «Азов», в яких насправді був дефіцит боєприпасів. Про існування в той час російської армії довкола міста Андрій не згадує взагалі. Усе виглядає так, наче азовці самі розстріляли місто, а потім уже зайшли росіяни-визволителі. І російські глядачі вірять у цей сюжет подій.

Ну й хочеться ще трішки розказати про Андрія. У фільмі він розповідає, що азовці тримали його в заручниках на Азовсталі: відбивали ноги та катували струмом. Щоправда, у наступному кадрі Андрій спокійнісінько йде на двох здорових ногах.

«Азов» головного мозку

«Азов головного мозку» — це один російський фільм, який вийшов у серпні минулого року. Тут пропагандистка Марина Кім бере інтерв’ю у військовослужбовців «Азову», намагаючись виявити в них ознаки «нацизму» та «фашизму».

Перше, що зустрічає у фільмі, це фейк про терористичний акт росіян в Оленівці. У ніч із 28 на 29 липня минулого року в одному з бараків пролунали вибухи, через які щонайменше 53 полонених загинуло, ще понад 130 з них отримали поранення. У фільмі «Азов головного мозку» журналістка запевняє, що українські полонені в Оленівці були обстріляні ракетою HIMARS. Але в цьому році ООН офіційно підтвердили, що вибух у бараку не був спричинений ракетою артилерійської системи.

Пропагандистка каже: «до цього [до теракту — авт.] українські військові почували себе в повній безпеці, та не очікували, що таке може статися». Та чи дійсно українські військовослужбовці, знаходячись у полоні жорстокого ворога, могли відчувати себе в безпеці? Питання риторичне.

У фільмі ведуча розмовляє з військовослужбовцями «Азову» звисока, відкрито показує свою зневагу. Показують кадри звільнення Маріуполя від ополченців «днр» 2014 року, натякаючи, що це було не «звільнення», а «захоплення влади».

Особливої уваги у фільмі заслуговують «експерти», імена та посади декого з них не називають взагалі. Чи справді це експерт? Чи можуть вони коментувати військову тему, чи тему російсько-української війни? Глядачам не дають доказів.

Один із неназваних експертів подає «Азов», як «секту, у яку беруть тільки перевірених та заядлих неонацистів». Стає зрозуміла мета фільму — підкреслити «нацистську» ідеологію «Азову» та виправдали росіян за жорстоке поводження з полоненими та теракт, який вони ж і вчинили.

У фільмі автори порівнюють знаки «Ідея Нації», який активно використовується «Азовом», та Вольфсангель — рунічний символ, який використовувався в емблемах військ нацистської Німеччини. Не дивлячись на те, що знак «Ідея Нації» був створений тільки в 1992 році вже за часів незалежної України, пропагандисти намагаються переконати, що це логічний аргумент на користь «неонацизму» полку «Азов». Шкода, що про свій символ «Z» росіяни тут не згадали.

Неназваний експерт продовжує давати коментарі у фільмі: «За приклад вони [азовці — авт.] беруть Третій Рейх. Якби зараз відновився Третій Рейх — вони почали б йому служити». І знову припущення, для яких немає аргументів чи доказів. Це просто черговий «вкид» від людини, імʼя та посада якої повністю відсутні.

«Якщо ти не згоден з «Азовом» — вони будуть тебе знищувати» — каже неназваний експерт. Заява дивна та сумнівна. В Україні є багато людей, які можуть не погоджуватися з поглядами військовослужбовців із бригади «Азов». Нагадаємо ще раз, що бійці бригади понад 8 років дислокувалися в регіоні з російськомовним населенням. Ні про які катування чи залякування суспільства навіть і не йшлося.

Це лише невелика частина фільму «Азов головного мозку». Насправді пропаганди та маніпуляцій там у рази більше. Чи не кожна теза журналістки та ведучої просочена рашистською пропагандою. Росіяни намагаються переконати свої маси в тому, що «Азов» — це нацисти, які зараз керують Україною. Відповідно, це дає окупантам дозвіл на руйнацію та захоплення України, або «визволення», як вони це називають.

Усі тези, які російські пропагандисти намагаються привити до «Азову», насправді стосуються їх самих: катування людей, вбивство полонених, тримання в заручниках людей, розстріл мирних, знищення Маріуполя. Страшно від того, що така картинка подається професійно й емоційно — саме так, як того потребує пропаганда.

«Доцент» пояснює, чому російська пропаганда так яро нападає саме на бригаду «Азов»:

«Тут два фактори. Перший — ідеологічний: «Азов» складається з людей, які ніколи не підуть на компроміс із росією. Ніколи. Зрозуміло, що можуть бути умови, поставлені політичним керівництвом нашої держави, і ми будемо змушені їх прийняти, тобто дисциплінарно. Очевидно, що «Азов» ідеологічно несумісний із «руським миром». І тому їм (росіянам — ред.) найліпше обрати нас такою страшилкою. І друге. Окремий загін спеціального призначення «Азов» — один із найкращих підрозділів був і залишається в Україні. «Азов» — це професіонали, вони це довели та доводять зараз. Тому знищити «Азов» — завжди буде їхньою заповітною мрією».

Російська пропаганда складна та потужна, тому потребує постійного моніторингу та спростування. Читайте більше спростувань російських фейків у «Східному Варіанті».