"Кооперація науки, бізнесу і влади": як може відновлюватися сільське господарство Донеччини після повномасштабного вторгнення

Війна завжди несе катастрофічні наслідки не лише для людини, а і для довкілля. Від бойових дій страждають тварини, рослини, ґрунти. У Донецькій області сільське господарство має вторинне значення після промисловості. До вторгнення росії тут активно вирощували пшеницю, соняшник, картоплю, цукрові буряки, виробляли мʼясо, молоко, яйця та рибу. Зараз становище сільського господарства в області можна назвати катастрофічним, а фермери та аграрії змушені працювати у важких економічних умовах неподалік від лінії фронту.

Наслідки війни для аграріїв та фермерів

Повномасштабне вторгнення росії принесло багато негативних наслідків для сільського господарства Донеччини. Достеменно не відомо про остаточний вплив бойових дій на поля, та вже зараз певна їхня частина непридатна для подальшого використання в сільському господарстві. Мова йде не лише про засмічення вибухонебезпечними предметами, а ще і про залишки в ґрунтах хімічних речовин, зокрема важких металів. Поки що інформації в дослідників про це мало, адже вони не можуть туди дістатися, розповідає доктор сільськогосподарських наук, професор агрономії, директор Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції та заступник голови громадської організації «Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба» Олександр Вінюков.

«Наша команда знаходилася до 2014 року в селищі Піски під Донецьким аеропортом. Ми ще тоді зіштовхнулися із питанням вивчення ґрунтів. Коли перемістилися до Покровська, почали частково займатися вивченням цього питання, саме відновленням агроценозів (штучні екосистеми, які створює людина — ред.), пошкоджених унаслідок війни. І нами було встановлено на тому примітивному рівні, який ми могли зробити, що навіть на той час було значне перевищення за всіма можливими металами в ґрунті. А це все акумулюється рослинами та проходить у продукцію, яку споживають люди. Тобто це все треба вивчати та знаходити рішення проблеми», — розповідає Олександр Вінюков.

Значною проблемою для Донецької області є покинуті поля. Це відбувається через їхнє мінування або коротку відстань до лінії фронту. Тож товаровиробники працювати там не можуть. Ці поля, розповідає Олександр Вінюков, заростають бурʼянами, які поступово поширюються на сусідні ділянки через різних носіїв. Також на покинутих полях розповсюджуються мишоподібні гризуни, від чого потерпають місцеві жителі та українські військовослужбовці.

Повномасштабна війна сильно вдарила по тваринництву, каже доктор сільськогосподарських наук. По-перше, постраждали приміщення тваринницьких підприємств, по-друге, зменшилася кормова база, по-третє, спостерігається дефіцит робочої сили для утримання тварин, адже багато людей з області евакуювалося.

Для порівняння,  станом на 1 січня 2013 року у Донецькій області нараховувалося понад 136 тисяч голів великої рогатої худоби. Про це тоді повідомляло Головне управління статистики у Донецькій області.

Якщо говорити про економічні наслідки, то повномасштабне вторгнення сильно вдарило по логістиці. Наявність морських портів у Маріуполі та Бердянську було «козирем» для сільського господарства Донеччини. Через них вивозили значну кількість збіжжя, яке збирали товаровиробники. Але зараз ці транспортні вузли втрачені. Тож логістика займає майже половину від ринкової вартості продукції, каже Олександр Вінюков. Через це деякі культури стали збитковими.

Сильно впливають на сільськогосподарську діяльність Донеччини активні бойові дії. Товаровиробники змушені щоразу виганяти свою техніку за межі області, щоб не ризикувати втратити її, а приганяти лише тоді, коли в ній є потреба. Це все додаткові витрати на зберігання, транспортування та запасні частини.

Сталі товаровиробники регіону до повномасштабного вторгнення мали свої зерносховища, які відповідали їхнім потребам. На сьогодні частина з них зруйнована, а в інших виробники бояться зберігати продукцію, тому що немає гарантії, що туди не прилетить ворожий снаряд. Тож товаровиробникам доводиться або продавати за безцінь товар під час збирання, або переплачувати іншим елеваторам за зберігання.

«І це постійні виклики, з якими наші товаровиробники сільського господарства стикаються не сезонно, а щоденно та щотижнево», — підкреслює Олександр Вінюков.

Як допомагають фермерам та аграріям Донеччини

В умовах повномасштабної війни мешканцям Донецької області, які працюють у галузі сільського господарства, намагаються допомагати із залученням допомоги міжнародних донорів.

Наприклад, у вересні 2023 року мешканцям Лиманської громади була надана гуманітарна допомога у вигляді 30 голів добових курчат та 25 кг стартового комбікорму для їхньої годівлі на кожне домогосподарство, а також грошову допомогу на придбання кормів для подальшого вирощування птиці. Таку допомогу отримали загалом 402 особи. Вона була організована Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) у рамках проєкту «Критична сезонна підтримка сільських фермерських домогосподарств у Донецькій області» спільно з громадською організацією «Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба».

Також мешканцям Лиманської громади було надано ваучери на придбання кормів для великої та дрібної рогатої худоби в рамках проєкту «Захист продукції тваринництва та ремонт приміщень для худоби з метою захисту продовольчої безпеки та засобів до існування в постраждалих від конфлікту сільських районах Донецької області України». Таку допомогу отримали загалом 175 осіб. Про це Східному Варіанту повідомила начальниця Управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування ДонОВА Наталія Чукова.

Благодійну допомогу у вигляді посівного матеріалу овочевих культур (квасоля, горох, буряк, кабачки, морква) у кількості до 0,5 кг насіння на одне домогосподарство у 2023 році надано мешканцям деокупованих громад Донеччини громадською спілкою «Всеукраїнська Аграрна Рада» та благодійним фондом «Збережи Україну» в рамках виконання проєкту з підтримки продовольчої безпеки країни, за підтримки Програми USAID з аграрного й сільського розвитку (АГРО).

«Також, у 2023 році фермерські господарства Лиманської та Святогірської міських територіальних громад отримали гуманітарну допомогу у вигляді насіння кукурудзи, соняшника та ячменю для проведення посівної кампанії від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) за фінансової підтримки Уряду Японії», — розповідає Наталія Чукова.

Олександр Вінюков підтверджує, що надання гуманітарної допомоги — це одне із головних завдань ГО «Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба». Для цього вони залучають іноземних партнерів та донорів. Один з актуальних напрямків допомоги для фермерів та аграріїв Донеччини — це грантова програма від міжнародної організації Mercy Corps. Малі домогосподарства та дрібні фермери можуть отримати грант на 3 тисячі доларів, а ФОПи та юридичні особи сільського господарства — на 75 тисяч доларів. Ці гроші можна направити на відновлення, підтримку чи розвиток сільського господарства.

«Разом із ФАО минулого року ми видавали людям насіння ярого ячменю, озимої пшениці, соняшника, кукурудзи з розрахунком на 10 гектарів. Це більше було на дрібних фермерів розраховано, але все ж було гарною допомогою для людей. Тому що, коли ми знаходили бенефіціарів, більшість із них уже не збиралися сіяти. А цією допомогою ми їх підштовхнули, дали їм надію, якийсь подих далі працювати, далі щось робити. І люди посіялися», — розповідає Олександр Вінюков.

Що потрібно для відновлення сільського господарства Донеччини

Звичайно, першочергово для відновлення сільського господарства Донеччини потрібно завершення бойових дій. Після цього триватиме довгий процес визначення всіх наслідків повномасштабного вторгнення росії на території області: сюди відноситься дослідження поточного стану фермерства, рослинництва, тваринництва, ґрунтів тощо. Засмічені вибухонебезпечними предметами поля треба буде розміновувати та готувати до вирощування різних культур.

«Після війни, я сподіваюся, що наші партнери з-за кордону не залишать нас. Знаю, що вони вже розмовляють про стратегії відновлення  окупованих та пошкоджених територій. Так само це планується нашим урядом. Що дійсно буде потрібно — це швидке відновлення логістичних хабів і центрів, тих же портів. Чим ближче буде нам до перевалки, тим вище буде наша ціна тут, на місці. Усе вирішує ціна. Якщо фермер буде заробляти хоча б на рівні 2021 року, він сам швидко відновиться», — пояснює Олександр Вінюков.

Доктор сільськогосподарських наук підкреслює, що фермери можуть цілком самостійно відновитися. Але для цього їм треба стабільність роботи та належні умови. Паралельно працюватимуть наукові центри, які направлять свої сили на вивчення ситуації та вирішення її проблем.

«Тобто оця кооперація науки, бізнесу і влади має спрацювати на відновлення», — каже Вінюков.

Як податися на грант фермерам та аграріям Донецької області

Міжнародна організація Mercy Corps надає гранти населенню Донеччини, у тому числі ВПО, які потребують допомоги у відновленні сільськогосподарської діяльності, яка була втрачена або постраждала внаслідок війни. Середній розмір фінансової допомоги складає 3 000 доларів США.

Для представників малого та середнього сільськогосподарського бізнесу Донецької області середній розмір такої допомоги складає 75 000 доларів США.

Щоб дізнатися подробиці та подати заявку на участь у програмі, зареєструйтесь за посиланням — uasp.mercycorps.org , відповівши на кілька запитань про вашу поточну діяльність та потреби, на які будуть використані кошти допомоги. Більше інформації про це можна також дізнатися на сторінці ГО «Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба» у Facebook.

Також грант можна отримати від урядової програми «єРобота». Вона передбачає напрямки «Свій сад» та «Своя теплиця».

«Свій сад» — це програма грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства для висадки та облаштування нового саду, ягіднику, винограднику площею 1–25 га. Гранти надаються на умовах співфінансування — до 400 тис. грн за гектар, але не більше від 70 % вартості проєкту висадження насаджень. Працевлаштування 6–10 постійних та 125–425 сезонних працівників, залежно від культури та площі насаджень. Подати заявку.

«Своя теплиця» — це програма грантів на розвиток тепличного господарства. До 7 млн грн за 2 гектари, але не більше від 70 % вартості проєкту. Кошти можна витратити на створення тепличного комплексу, закупівлю посівних матеріалів, закупівлю технічного обладнання. Отримувач гранту зобов’язаний створити від 40 робочих місць. Подати заявку.

***

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win