"Побачив як летить снаряд і встиг зачепити пальцем та закрити двері": історія обстрілу одного з ліцеїв Сєвєродонецька
Учитель з Сєвєродонецька упродовж місяця з початку повномасштабного вторгнення був свідком того, як росіяни розбивали градами ліцей, у якому він працював. Про обстріли навчального закладу, гуманітарну допомогу, евакуацію та нове життя на Кіровоградщині, читайте у нашому матеріалі
Новини про початок війни 28-річний вчитель з Сєвєродонецька Євген Плотніков дізнався з телеграм-каналів о 6-й ранку. Не дивлячись на це, зібрався і пішов до навчального закладу, «Ліцею ЮВЕНЕС», де викладав останніми роками.
Перші вибухи
«Потрапивши на роботу, нам почали роздавати трудові книжки. Саме тоді пролунав один з перших гучних вибухів поблизу Сєвєродонецька. Скоріше за все, це був приліт по аеродрому. Було так гучно, що вікна задзижчали. Після цього я пішов додому та почав збирати речі аби з мамою переходити до бомбосховища», — згадує Євген.
Євген Плотніков розповів, що перші декілька днів вони провели у бомбосховищі «Ліцею ЮВЕНЕС». У перший же день вирішили перейти до укриття у школі номер 20, бо в підвалі ліцею не було ні світла, ні води та й взагалі ніяких умов.
«Знайома сказала, що у сховищі є і вода, і світло, і туалет. Пробувши там пару днів, ми вирішили повернутися до квартири. Але це було ненадовго, бо обстріли кожного дня посилювалися. Тому нам знову довелося йти до ліцею, де я працював. Ми там жили до самого моменту евакуації», — говорить чоловік.
Обстрілювали ліцей
Перший приліт по будівлі «Ліцею ЮВЕНЕС» був 8 березня 2022 року. Сєвєродончанин згадує, що того дня, приблизно о 4-й ранку, пролунав вибух. На той момент він був в учительській.
«Я піднявся і почав усіх будити. Від того вибуху відкрилися двері, тому я пішов закрити їх. Коли я підійшов до дверей, то побачив як летить снаряд. Таку собі червону пляму в небі. Я просто пальцем встиг зачепити ручку і тим самим зачинив двері. Від того удару у школі посипалися старі вікна, які були», — згадує очевидець.
Вже через пару днів, у період з 10-12 березня, цей навчальний заклад знову «обклали градами». Як каже Євген, снаряд прилетів прямо у кабінет школи. Снаряд влучив у дах.
«Згодом у будівлю ліцею вранці, приблизно 5-тої години, знову був приліт граду. Від ударної хвилі все, що було у тому кабінеті, знесло під стіну. Того разу посипалися вже й пластикові вікна у будівлі», — згадує вчитель.
Євген впевнений, що обстріли учбового закладу здійснювали російські військові.
«Якщо судити по траєкторії влучання в кабінет, то очевидно, що приліт був зі сторони Новоайдару. На початок обстрілу нашого ліцею, цей населений пункт вже був окупований», — додає сєвєродончанин.
Життя у бомбосховищі
У той час, коли росіяни нещадно знищували будівлю даного учбового закладу, там знаходилося багато людей. Євген зазначає, що люди розташовувалися у двох підвалах, які були у закладі освіти.
«У школі було дуже багато людей. В одному підвалі жили ми та інші люди, а в другому — мешканці інших сусідніх багатоквартирних будинків. Було багато дітей різного віку», — каже він.
В перші дні гуманітарна надавалася важко. Чоловік згадує, що через якийсь час їм привезли багато замороженої куриці.
«Пізніше були та полуфабрикати, але тоді вже не було світла і ми готували їх на вогні. Більше до того як ми зібралися виїжджати, почали завозити продукти та засоби гігієни», — говорить Євген.
Евакуація та переїзд до Кіровоградщини
Через постійні обстріли, прильоти по житлових будинках та безпекової ситуації в місті, Євген з мамою вирішили евакуйовуватися з Сєвєродонецька. Знайшовши приватного перевізника, вони виїхали до Дніпра 23 березня минулого року.
«Знайома запропонувала варіант з житлом, тому і поїхали до Кіровоградської області. Там я онлайн викладаю у своєму ж ліцеї, поки моє місто окуповане. До речі, із соціальних мереж я бачив, що у нашому учбовому закладі росіяни проводили свій псевдореферендум. Але маю надію, що ще побачу своє місто під українським прапором», — каже учитель.
***
Підготувала Ксенія Новицька у співпраці з глобальною ініціативою “Трибунал для Путіна”