"Важко, але впевнено": чим живе та як відновлюється Святогірськ

Наші журналісти побачили, як Святогірськ живе та відновлюється після семи місяців деокупації.

Місто, яке вчиться жити наново 

Святогірськ – одне з наймиловидніших міст Донеччини, яке розміщено поруч з Національним парком “Святі гори” та річкою Сіверський Донець. Колись привабливе для туристів, а зараз – зруйноване та змучене, місто намагається повертатися до життя. Як і його мешканці.

Сьогодні у Святогірську є сталий мобільний звʼязок, у домівку громадян повернули електроенергію, вже тривалий час вивозять сміття.

Відкритим залишається питання водозабезпечення, адже місто поки що не може відновити постачання води. Та навіть на це знаходять рішення – привізна вода та місцеві колодязі.

Нещодавно у центрі Святогірська встановили мобільну баню, тепер мешканці можуть приходити та митися. Все це, звісно, безплатно.

У місті працюють магазини, відділення “Укрпошти”, банкомат “Ощадбанку”. Потрохи відкривається малий бізнес – вже є місця, де можна поснідати або випити кави.

Звичайно, місто досі є зруйнованим, відновлювальні роботи йдуть поступово. Мешканці, у яких зруйновані домівки, подають заяву на проведення відновлювальних робіт. 

Свою заяву вже подала жителька Ольга Василівна. Вона розповідає, дві бомби прилетіло їй у город, ще одна – перед будинком. Тоді її не було вдома, та вона навіть не хоче уявляти наслідки, якби вона була там.

“Вибиті вікна, зруйнований сарай, зруйнований лічильник на електроенергію. Вибиті вікна я самотужки затулила фанеркою, подала заяву у міськраду. А далі… чекаємо. Не знаю, коли вони почнуть усе робити”, – розповідає Ольга Василівна.

Ольга Василівна каже, мешканцям зараз добре допомагають – харчовими продуктами, засобами гігієни, паливними брикетами та дровами. Пенсійні виплати находять вчасно, їх можна отримати на пошті або у банку.

“І життя вже краще стає. Пенсію дають добре, вже можемо купити собі щось. Обстрілів останнім часом мало, Бог милує. Але здалеку чуємо з усіх боків. У завтрашньому дні ми ще не впевнені, розумієте”, – каже Ольга Василівна.

У Ольги зараз пʼять собак, два коти та дві курки. До того ж підгодовує тих, кого залишили сусіди, які виїхали. Та залишати їх навіть не думає. 

Інша жителька Святогірська, Юлія, розповідає: “Живемо важко, але впевнено”.

Юлія мешкає на пʼятому поверсі. Кожен день самотужки носить воду. Сусідній до неї будинок майже вщент був зруйнований ворожим прильотом.

Навіть у таких складних умовах Юлія разом з сусідами підтримують порядок та затишок у подвірʼї: 

“Бачите, чистоту підтримуємо. Усе обкошене, усе підмітається, усе прибирається. Ось сусідній дім – усюди порядок. У нас гарне керівництво, мер добрий. Є у нас й пральня, й де помитися. А води поки немає, та я не ображаюсь. Ходжу на водомір, там є бочка. А так… Підтримуємо чистоту, ходимо до поліклініки, отримуємо безплатні ліки”, – розповідає Юлія.

Юлія поки що не писала заяву на відновлення вікон у квартирі. Та збирається зробити це найближчим часом. Під час окупації вона разом з сусідами жила у підвалі. Разом вони скидалися, а Юлія готувала на усіх їсти. Так і виживали.

Мінування – велика проблема Святогірська

Як ліс національного парку, так і саме місто досі є замінованими. Про це Східному Варіанту розповіли спеціалісти ДСНС у Святогірську, які якраз збирались на виїзд по двох новим заявкам. 

Кажуть, це вже третя ротація ДСНС у Святогірську після деокупації. Й досі кожного дня рятувальники отримують заявки щодо виявлення вибухонебезпечних предметів. 

“Сьогодні у нас (17 квітня – ред.) дві заявки. Зараз по приїзду будемо орієнтуватися, чи можна перевозити їх (вибухонебезпечні предмети – ред.), чи знищити на місці. Та 80% вибухонебезпечних предметів знищуються на місці. Вони йдуть як касетні елементи, краще не перевозити, а знищувати на місці”, – розповідає капітан служби цивільного захисту ГУ ДСНС України у Чернівецькій області та начальник відділу групи піротехнічних робіт Сергій Логвіненко.

Головне завдання ДСНС у Святогірську зараз – це обстеження ліній електропередач з представниками ДТЕК, щоб відновлювати світло у населених пунктах. 

“Якщо представник ДТЕК бачить, що треба лагодити опору, ми робимо обходи біля неї, щоб могла підʼїхати машина чи техніка, щоб могли підійти люди. Велика частина Святогірська забруднена касетними елементами протипіхотних мін ПФМ-1 та ПФМ-1С. І кожен день люди щось знаходять, викликають, подають заявки”, – каже Сергій Логвіненко.

Пан Сергій нагадує основні правила для мешканців Святогірська – не ходити до лісу, бути обережними, а при виявленні підозрілих предметів – звертатись на 101 або 102:

“Якщо побачили вибухонебезпечний предмет – не чіпайте його руками. Якщо знайшли – по тій же траєкторії, по якій підійшли, відходимо. Якщо є можливість помітити – помічаємо. Якщо немає – не чіпаємо. Відходимо на безпечну відстань, телефонуємо 101 або 102. Це може бути навіть не вибухонебезпечний предмет, але краще, щоб група приїхала та перевірила. Але в ніякому разі не перевіряти самостійно”, – резюмує Сергій Логвіненко.

Більше світлин з міста дивіться у галереї:

***