Зруйнована історія: як окупанти знищують культурну спадщину Донбасу

За два місяці війни російські агресори пошкодили або знищили понад 300 українських культурних пам'яток. Донецька та Луганська області увійшли до п'ятірки найбільш постраждалих від знищення культурної та історичної спадщини регіонів.

Російські окупанти цілеспрямовано руйнують пам'ятки архітектури, музеї, театри. Лише за останні дні у Донецькій та Луганській областях окупанти зруйнували одразу кілька історичних пам'яток. «Східний варіант» розповідає про ці втрати.

Святогірська Лавра

Однією з перших історичних пам'яток, яка постраждала від зброї російських окупантів, стала Святогірська Свято-Успенська Лавра.

Стародавній монастир розташований у місті Святогірськ Донецької області на правому березі річки Сіверський Донець.

У середині березня понад десять будівель Лаври було пошкоджено від авіаудару росіян. Пошкодження були різного ступеня аж до віконних рам і дверей, пошкодженої покрівлі.

Тоді ж постраждали люди, які ховалися від обстрілів у монастирських підвалах.

Святогірська Лавра — це релігійна установа Московського патріархату, але водночас і одна з найвизначніших історичних пам'яток сходу України. Перші згадки про поселення ченців на берегах Сіверського Дінця датуються 16 століттям. Архітектурний комплекс Лаври включає будівлі, які будувалися протягом майже трьох століть, з 17 по 20 століття, і є зразками різних архітектурних стилів.

Крім того, обстрілами знищено Георгівський скит Святогірської Лаври, що знаходився в селі Долина.

Також пошкоджено будівлі скиту Іоанна Шанхайського в селі Адамівка.

Вони не є історичними чи культурними пам'ятниками, але були релігійними та туристичними магнітами регіону.

Історична спадщина Маріуполя

Руйнування в Маріуполі настільки масштабні, що втрачену внаслідок обстрілу росіянами культурно-історична спадщина столиці Приазов'я ми вирішили об'єднати в одному блоці.

Драмтеатр

Руйнування Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі сталося 16 березня внаслідок бомбового авіаудару російської авіації.

Від вибуху було повністю зруйновано дах та перекриття між поверхами, пошкоджено стіни та фасад. У момент удару у підвалі будівлі від обстрілу ховалися сотні людей. Мирні жителі були живцем поховані під завалами. 

Associated Press після проведеного розслідування стверджує, що всередині та навколо будівлі через бомбу, що розірвалася, загинуло близько 600 людей.

Будівля театру була збудована у 1960 році у стилі радянського монументального класицизму з великою кількістю ліпних декоративних елементів. Театр мав зал на 680 місць. А 1985 року Драмтеатр обзавівся Малою сценою на шістдесят два місця, де ставилися експериментальні постановки.

Цей театр був культурним серцем регіону.

Музей Куїнджі

Художній музей імені Архипа Куїнджі було відкрито 2010 року.

У музеї були представлені копії робіт художника в натуральну величину, а також живописні та графічні роботи сучасників Куїнджі: Айвазовського, Боголюбова, Верещагіна, Дубовського, Лагоріо, Шишкіна.

Художні збори музею включали понад дві тисячі експонатів: 960 графічних творів, понад 600 живописних, 350 декоративно-ужиткових та 150 скульптур. Музей мав унікальні зібрання картин талановитих художників другої половини XX століття.

Вранці 21 березня 2022 року під час вторгнення росії в Україну будівля музею повністю зруйнована від влучання авіабомби. Будівля згоріла. 

Місяцем пізніше під приводом «порятунку» російські окупанти повністю вивезли роботи, що збереглися.

Про це повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко у Телеграмі.

«Окупанти повністю вивезли всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею. У Маріуполі зберігалося сім оригінальних шедеврів, які, за попередньою інформацією, були передані окупантам директором Маріупольського краєзнавчого музею Наталією Капустніковою, яка знала точне місце таємного зберігання шедеврів та особисто передала все з рук у руки», — написав чиновник.

Він зазначив, що директорка музею передала загарбникам: оригінали трьох картин Куїнджі, два оригінали картини Дубовського. А також вона передала погруддя Куїнджі роботи скульптора Беклемішева та три унікальні ікони.

Палац культури «Молодіжний»

Будівля кінця 19-го століття знаходиться в історичній частині міста. Одна з візитівок старого Маріуполя. 

Вона вціліла у Другу Світову, але не пережила обстрілу російських окупантів. Від одного з найжвавіших культурних центрів міста залишилися обгорілі стіни та чорні віконні отвори.

Колишній готель Континенталь був збудований у 1898 році. Першу електростанцію Маріуполя було побудовано тоді ж спеціально для того, щоб живити зали та кімнати готелю. Унікальність будівлі полягає в тому, що вона вважається однією зі найстаріших у місті.

Також у цьому будинку був Палац культури комбінату «Азовсталь», а потім і Палац культури «Молодіжний».

Будинок Гампера

Будинок, в якому жив і працював головний лікар маріупольської земської лікарні Сергій Гампер. За даними краєзнавців, був побудований з 1897 по 1903 роки у досить рідкісному для Донецької області неоготичному стилі та нагадував замок.

Після 1917 року будинок перейшов у комунальну власність, величезні кімнати розділили, у будинку поселили кілька сімей.

ЖЖитловий будинок Гампера залишався і до моменту руйнування від обстрілів російської армії на початку квітня.

Млин Пітера Діка

У Нью-Йорку (колишнє Новгородське Бахмутського району Донецької області) 8 травня окупанти спалили пам'ятник культурної спадщини — старий млин Пітера Діка, який збудували там на початку 20 століття.

Будівля млина — пам'ятка промислової архітектури місцевого значення. Нью-Йорк активно розвивався наприкінці 19-го початку 20-го століть завдяки німцям-менонітам, що там оселилися в 1889 році та створили колонію.

Кілька років тому будівлю хотіли розібрати, але активісти домоглися того, щоб млин зберігся. Через обстріл будівля вигоріла практично повністю, залишилися лише стіни, збудовані також із цегли, виробленої на цегельному заводі менонітів.

Бельгійська спадщина Лисичанська

У Лисичанську 4 травня в результаті обстрілів згоріла історична будівля Бельгійської лікарні. Це один із найвідоміших туристичних об'єктів у регіоні, збудований у 1892 році. Архітектурна пам'ятка є частиною цілого комплексу будівель, збудованих бельгійцями.

Будівля лікарні вже занепадала. Але за неї взялися місцеві активісти. Завдяки їхнім зусиллям лікарня, як і решта будівель бельгійського періоду Лисичанська, потрапила до п'ятірки номінантів конкурсу Belgian Heritage Abroad Award 2017, який щорічно проходить за підтримки фонду короля Бельгії.

Також від обстрілів згоріла будівля Лисичанської гімназії, побудованої бельгійцями понад 100 років тому.

Будівля гімназії, як і лікарня, входила до комплексу Бельгійської архітектурної спадщини Лисичанська. Про її знищення повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай. За його словами, старовинна будівля пережила дві світові війни та бої за Лисичанськ у 2014 році. Але була знищена росіянами у 2022.

Окрім історичної значущості, за словами Сергія Гайдая, Лисичанська багатопрофільна гімназія неодноразово потрапляла до рейтингу кращих навчальних закладів України, її випускники завжди складали ЗНО з найвищими показниками та вступали до кращих вишів країни.

Читайте також: "Там горить моє життя": історія вчителя з "бельгійської" гімназії у Лисичанську

Загалом бельгійська спадщина Лисичанська налічує десятки будівель. Наприкінці 19-го століття бельгійські промисловці побудували тут потужний на той час содовий завод.

Поблизу заводу звели дві великі лікарні, школу, гуртожиток на 200 осіб, будинок керівника, готель, кількадесят двоповерхових житлових будинків.

Бельгійці принесли у регіон європейську культуру. Цей період можна вважати розквітом старого Лисичанська.  

Можливість відновлення

Наведений вище перелік зруйнованих росіянами культурних, історичних, культових центрів Донбасу далеко не повний.

Руйнуються музеї, заповідники, церкви. Рано чи пізно постане питання, наскільки реально відновити зруйноване. Як це відбуватиметься і чиїм коштом.

На це запитання відповів Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Під час свого інтерв'ю він повідомив, що вже зараз триває підрахунок втраченої частини культурної спадщини України.

«У нас два шляхи. Перший — зафіксувати за допомогою міжнародних експертів усе, що знищили російські війська. І, звичайно, представляти це для відшкодування. Другий — позиватися до судів, міжнародних судів», – сказав Олександр Ткаченко.

Також міністр повідомив, що у розмовах з міністрами культури Євросоюзу він отримав попередню домовленість щодо відновлення знищених культурних пам'яток в Україні.

«Колеги охоче йдуть на те, щоб взяти кураторство над об'єктами, які були пошкоджені або зруйновані», — додав міністр.

Пропозиції найвищих чиновників європейських країн відновити зруйновані культурні пам'ятки та об'єкти інфраструктури в Україні почали надходити ще у березні.

Влада Італії запропонувала допомогу у відновленні Драматичного театру в Маріуполі, зруйнованого російськими окупантами.

«Кабінет міністрів схвалив мою пропозицію запропонувати Україні ресурси та засоби для його відновлення у найкоротші терміни. Театри всіх країн належать всьому людству», написав міністр культури Італії Даріо Франческіні у Twitter.

Тоді ж Греція пообіцяла допомогу у відновленні Маріупольського пологового будинку та руйнувань в Одесі.

На початку квітня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що Німеччина готова допомогти у відновленні зруйнованого стадіону імені Юрія Гагаріна у Чернігові.

Як допомогти?

Щоб отримувати інформацію про культурну та історичну спадщину України, що знищується російськими окупантами, в оперативному режимі Міністерство культури та інформаційної політики створило спеціальний ресурс. 

Сюди можна повідомляти про культурні злочини окупантів, якщо ви стали свідком.

Матеріали, зібрані у такий спосіб, будуть використані для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та спеціальному трибуналі після його створення.