"Зроблено з любов'ю" в Сєвєродонецьку: як творчість однієї людини може стати традицією цілого міста
Розповідаємо 15-річну історію міських виставок Луганщини
З 2005 року в місті Сєвєродонецьку у свята проходить виставка рукоділля «Зроблено з любов'ю».
Про історію її виникнення Східний варіант дізнався у її авторки Головко Лілії Юріївни.
Ідея родом з дитинства
Головко Лілія Юріївна родом з Алчевська. Батько Лілії працював у сфері вентиляції, а мама була домогосподаркою.
«У ті часи поняття “домогосподарка” було чимось незвичайним, немислимим. Мама займалася дітьми, організацією домашнього затишку і гармонії. І ще в дитинстві склалося моє уявлення про роль жінки в родині, ну а мама була в ньому еталоном», — згадує Лілія.
У зв'язку з роботою батька, сім'ї час від часу доводилося міняти міста і навіть країни. Так в 1967 році родина переїхала жити до Єгипту. Батька Лілії підвищили до посади керівника, багато часу йшло на роботу. Мама Лілії займалася дітьми, а у вільний час відвідувала гурток творчості.
«Моя мама дуже добре вміла шити. Я дивилася на неї та намагалася допомагати. Спочатку просто зав'язувала вузлики», — сміється Лілія.
«Якось в школі проводили конкурс дитячої іграшки. Мені дуже захотілося взяти участь. Дівчинка з класу показала мені викрійки, я дуже загорілася, і ідея іграшки відразу ж народилася в голові. Це був ослик з джинсової фіолетової тканини. У ті роки іграшку ручної роботи ніде було купити, та й ручне ремесло зійшло нанівець: більше віталася техніка, інженерія. Ослика я зробила, але на виставці через обставини так і не побувала. А ослик мій пропав. Його хтось забрав собі. І, напевно, тоді після сліз зародилася думка створити щось таке, де була б можливість показувати людям іграшки, які ти зробив сам», — згадує майстриня.
Любов до справи з першого погляду
Ідея зародилася, десь відклалася, а життя йшло своєю чергою. Батько Лілії хотів, щоб діти вчилися в рідній країні, тому вона поступила в КГМІ (Комунарський гірничо-металургійний інститут). Отримала освіту інженера-будівельника. Зустріла свою людину. Вийшла заміж.
На початку 80-х сім'я переїхала жити в Сєвєродонецьк. А в 1995 році з чоловіком побували в ВДНГ в Москві на виставці відомого модельєра-художника Зайцева, де були представлені сукні, вишиті бісером. Поруч стояли дерева, також з бісеру.
«Коли побачила — загорілася. На території ВДНГ були будиночки, де можна було отримати майстер-класи. Знайшла будиночок з бісероплетіння. Там сиділа жінка, яка уточнила чи є у мене бажання і терпіння. На ці питання була беззаперечна відповідь “Так!”, Тоді майстриня порекомендувала мені купити книгу “Велика книга бісеру”, в якій немає помилок, і вона буде кращим майстер-класом для початківця в цій справі. Я відразу ж її придбала. Книга була зі мною всюди й завжди», — ділиться з нами Лілія.
Від творчості до викладання
3 роки Лілія вчилася улюбленому бісероплетінню в домашніх умовах. Знань накопичилося стільки, що захотілося поділитися з іншими людьми. І з цією думкою прийшла до Гринько Олени Володимирівни — завідувачки Міського Палацу Культури в Сєвєродонецьку. Олена Володимирівна підтримала ідею.
«Так народилася студія бісероплетіння “Бісерний бум”. На уроки приходили дівчатка, жінки, і навіть юнаки. Віковий діапазон був від 10 до 60 років! І це надихало», — згадує Лілія.
Перша виставка
Учасниці студії створили стільки красивих витворів, що Лілія запропонувала керівництву провести виставку, щоб роботи учнів змогли побачити й жителі Сєвєродонецька. Пропозиція була схвалена. У 2005 році відбулася перша виставка. Олена Володимирівна запросила на виставку СТВ (Сєвєродонецьке телебачення). Було всього 5 столиків з роботами, і брало участь всього 10 майстрів.
«Люди підходили до нас, це було дуже бентежно і радісно. Тоді стало зрозуміло, що крім якості виконання робіт, крім подолання страхів показати себе, важливо і вміння знайти контакт з людиною», — ділиться з нами авторка виставки.
Ідея сподобалася людям, і виставки стали проходити регулярно. Учасників ставало все більше, росла й аудиторія.
“Зроблено з любов'ю”
«2010 року, коли виставки проходили вже в ТРЦ “Джаз”, ми своїм творчим колективом дали ім'я виставці. “Зроблено з любов'ю” — суть нашої справи. Кожен творець у свою роботу вкладає любов і частинку своєї душі», — ділиться Лілія.
Виставка — це платформа для нових можливостей, де початківець аматор може стати майстром. Це можливість показати себе і перейти в нові простори, вважає Лілія.
Учасники виставки стали відвідувати конкурси в інших містах: Луганськ, Донецьк, Полтава, Харків.
«Найчастіше буває так, що освоївши одну творчість, людина переходить до іншої, побачивши нові перспективи свого розвитку. Ти ніколи не знаєш, куди тебе приведе творчий початок шляху. Треба подолати свої страхи та пробувати. Просто зробити перший крок. Процес розвитку та становлення майстра — цікавий і творчий. Майстри відвідують виставки Харкова, Києва, і це чудово!» — ділиться з нами авторка виставки «Зроблено з любов'ю».
Стилізація і нові ідеї
Організувати будь-який захід — не просто. Для цього потрібні не тільки технічні знання, а вміння знайти, зібрати, організувати, надихнути, щоб творчі люди повірили в тебе, повірили у свою мрію, щоб захотіли вийти та показати свій талант світу.
А ще виставки відрізняються своєю стилізацією.
«Коли виставки проходять в ГДК, ми з'єднуємо рукоділля з іншими видами творчості: виступають колективи ГДК на відкритті виставки, пісні, танці, конкурси. Ми робимо красиві фотозони, де відвідувачі виставок люблять фотографуватися, проводимо різні ігрові активності. Щоосені мій другий проєкт «Дворик Майстрів» проходить в стилі Солохи. Багато учасниць були в костюмах Солохи. Це весело, колоритно, яскраво і красиво. Я знайшла старовинне коромисло, розписала його. Ведучий проводив конкурси з коромислом: потрібно було пронести на ньому два відра з водою і не пролити. Те, що для наших предків легко, для нас виявилося непростим завданням», — сміється Лілія.
На виставці до Дня закоханих крім декорацій на тему любові, був організований лицарський турнір. Справжні лицарі билися за серце своєї коханої.
Спілкування — важливо для кожного з нас
«Виставка — це не тільки платформа для зростання, це ще платформа для спілкування», — додає авторка виставки.
Під час карантину живого спілкування дуже не вистачало. Тому прийшла ідея проводити прямі ефіри про творчість для майстрів і всіх охочих на сторінці Інстаграм «Зроблено з любов'ю». Прямі ефіри збирали понад 300 учасників.
«Коли ми змогли провести свою першу виставку після закінчення карантину, було видно як шанувальникам нашої творчості та нам не вистачало спілкування, посмішок, дружніх слів. Люди проходили по кілька кіл, щоб не тільки детально розглянути роботи майстрів, а й просто поспілкуватися за чашкою чаю один з одним і майстрами. Ми всі скучили. І в цьому є свій плюс», — згадує Лілія.
Як зробити творчість професійним заняттям
✅ Справа, якою ви будете «горіти»
Люди підходять до тих майстрів, у кого світяться очі, кому є що сказати у своїх роботах. Важливо знайти те, що захопить і захопить вас повністю.
✅ Пробуйте і знайдете
Не потрібно мучити себе роздумами та сумнівами. Потрібно пробувати! У цій сфері краще менше думати й просто робити. Якщо у вас є бажання, все вийде!
✅ Показуйте свої роботи
Показуйте світу себе! Творіть на радість з любов'ю і світ відповість тим же!