Освіта з перешкодами: чи є провальною державна політика щодо вступу молоді з ТОТ?

У попередніх матеріалах Східний Варіант вже висвітлював особливості спрощеної системи вступу для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій України. 

Ця система дозволяє вступати до українських вищих навчальних закладів без наявності українського документа про середню освіту. Сам процес передбачає дистанційне оформлення документів. Якщо вступник не має свідоцтва про повну загальну середню освіту, йому необхідно скласти державну підсумкову атестацію (ДПА) екстерном з української мови та історії України. Крім того, молодь може розраховувати на такі пільги, як навчання за кошти державного бюджету та безоплатне проживання в гуртожитку.

Проте, навіть за таких умов, у вступників з ТОТ виникає чимало труднощів і перешкод, які потребують уваги.

Одна з головних проблем — питання виїзду та фінансів. Після початку повномасштабного вторгнення рф виїзд з тимчасово окупованих територій став вкрай складним через відсутність пунктів пропуску. Рішенням для абітурієнтів з цих територій здебільшого є виїзд через треті країни. 

Як зазначила керівниця напрямку національної адвокації ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова, абітурієнти часто зіштовхуються з фінансовими труднощами, зокрема, з необхідністю знайти кошти на дорогу, перші витрати на проживання та іноді на оренду житла.

“Коли ми кажемо про вступ, то треба розуміти, що це комплекс дій: яким чином сюди приїхати, що робити; бо ти поїхав в один кінець і не можеш повернутися назад, бо потрібна така ж сума грошей і де жити”, — пояснює Валентина Потапова.

Східний Варіант поспілкувався з дівчиною Софією (ім’я змінене в цілях безпеки — ред.), яка виїхала з тимчасово окупованої Макіївки Донецької області та планує вступ до українського закладу вищої освіти. Вона поділилася, що виклики для абітурієнтів з ТОТ не обмежуються лише самим процесом вступу.

Нагальною проблемою є те, що людям з тимчасово окупованих територій часто не вистачає часу для підготовки до іспитів і вступу. Замість цього вони змушені працювати, щоб забезпечити своє життя. 

“Коли ти ВПО, ти мусиш працювати вдвічі більше, щоб забезпечити себе на мінімальному рівні й відновити хоча б частково те, що залишилося з твого попереднього життя. З такою роботою сильно не зможеш навчатися. Готуватися до вступу — так само. Дві тисячі виплат ВПО на місяць за умовою офіційного працевлаштування — це знущання”, — зазначила дівчина.

Навіть якщо освітній заклад надає гуртожиток, абітурієнту необхідно покривати базові витрати на транспорт, їжу, медицину та ліки. Коли бюджет обмежений, фінансові труднощі стають великою перепоною.

На початку 2024 року ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда” спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини провели опитування серед студентів, які вступили до українських закладів вищої та фахової передвищої освіти після початку повномасштабного вторгнення. За результатами опитування  було виявлено таку низку проблем під час вступу:

• інформаційна доступність;
• визнання документів, які підтверджують особу, зокрема занадто великий список документів;
• складна процедура їх оформлення;
• виїзд із ТОТ;
• отримання довідки про перебування на ТОТ;
• електронний підпис й оформлення документів в електронному вигляді;
• упереджене ставлення;
• ДПА для отримання освітніх документів про здобуття загальної середньої освіти. 

Якщо говорити детальніше, то переважна більшість респондентів, які вступили до українських навчальних закладів, приїхали з тимчасово окупованих територій після 24 лютого 2022 року. 

Випускники з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, які були під російською окупацією з 2014 року, рідше обирають освіту в Україні. Це пов'язано з довготривалим впливом російської пропаганди, тиском та залякуванням з боку окупаційної влади, а також процесами асиміляції, які призвели до втрати національної ідентичності в дітей та їхніх батьків.

Згідно з результатами опитування, потрібно зберегти та покращити роботу Освітніх центрів, зробити більш прозорою та зрозумілою процедуру отримання пільг (квота-2).

Також, стало зрозуміло, що більшість студентів, а саме 74%,  вступали до українських закладів вищої освіти не через спрощену систему, яку пропонують Освітні центри, а за загальною процедурою.

Це свідчить про те, що інформаційна кампанія щодо вступу для осіб з тимчасово окупованих територій є недостатньо ефективною. Брак чіткої та доступної інформації є однією з основних проблем для людей, які перебувають в окупації.

Ще одним викликом для абітурієнтів з ТОТ є дефіцит ресурсів для підготовки до іспитів. Блокування українських вебсайтів і погрози за проукраїнську позицію ускладнюють доступ до необхідних навчальних матеріалів.

Софія в коментарі Східному Варіанту зазначає, що шляхи для підготовки все ж існують.

“Різниця в програмі є, то готуватися доводиться серйозно. Я знаходила сайт із вільним доступом до вебінарів, та і в цілому якщо пошукати, то все можна знайти. Але час, ресурс — це складно. І це все за умовою того, що людина більш менш знає мову”, — пояснює вона.

У висновку можна сказати, що державна політика щодо залучення молоді з тимчасово окупованих територій до навчання в українських закладах вищої освіти потребує суттєвого вдосконалення. Юристка ГО “Крим SOS” Анастасія Калініна зазначає, що за наявною статистикою, кількість вступників з окупованих територій зменшилась за останні кілька років.

Це свідчить про те, що наразі необхідно працювати над змінами та врахувати такі фактори: ускладнене фізичне переміщення, обмежений доступ до українського освітнього контенту через відсутність інтернету та блокування вебсайтів, низький рівень володіння державною мовою. А також, питання фінансової стабільності. 

Згідно з опитуванням, яке Східний Варіант згадував вже вище, багато респондентів та респонденток наголосили на важливості академічної й соціальної стипендії, а також соціальних виплат для ВПО. 

Успішні кейси та мотивація абітурієнтів

Попри численні виклики та труднощі, молодь з тимчасово окупованих територій продовжує вступати до українських закладів вищої освіти та демонструє високу мотивацію. Східний Варіант раніше розповідав про хлопця з тимчасово окупованої частини Донеччини, який успішно вступив до українського вишу. Подробиці цієї історії можна знайти за посиланням.

Ще один приклад — історія 17-річного хлопця з тимчасово окупованого Алчевська, Луганської області.

Як зазначила кураторка групи Реінтеграція ГО “Helping to leave” Світлана Атрохіна, яка супроводжувала весь процес, юнак не мав українського атестата й не навчався онлайн в українській школі, тому процес вступу був ускладнений.

Однак, завдяки спрощеній системі йому вдалося вступити до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського на  контрактну форму навчання. Раніше його родина планувала виїзд за кордон, але вирішила залишитися в Україні після успішного вступу сина.

***

Попри всі утиски та погрози з боку окупантів, які прагнуть стерти українську ідентичність, молодь з тимчасово окупованих територій продовжує відстоювати свою приналежність до України. Ці юнаки та дівчата не лише зберігають зв’язки з Україною, а й демонструють непохитне бажання здобути українську освіту, відмовляючись бути частиною російської системи.

Наше завдання як суспільства — підтримувати ці зусилля, вдосконалювати державну політику у сфері освіти, забезпечувати доступ до інформації про можливості вступу за спрощеною системою та надавати необхідну підтримку.