"Тернистий шлях до паспорта": з якою проблемою в оформленні українського документа зіштовхуються підлітки з ТОТ сходу

Через окупацію у 2014 році багато дітей з тимчасово окупованих територій сходу України не змогли оформити свій перший паспорт громадянина України. Сьогодні, щоб отримати український документ, їм необхідно підтвердити свою особу за допомогою документів з фото, виданих державними органами України. Якщо таких документів немає, для ідентифікації залучаються свідки, проте не всі мають родичів або знайомих, які можуть це зробити. Внаслідок цього процес затягується, що, своєю чергою, позбавляє молодих людей доступу до освіти, соціального захисту, медичної допомоги та можливостей працевлаштування. 

Східний Варіант дослідив цю проблему та розповість про неї детальніше.

Яка процедура оформлення українського паспорта для підлітків з ТОТ зараз?

Більшість питань, пов’язаних із процесом оформлення українського документа, регулює Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України” від 25 березня 2015 р. № 302. Про це розповідає Інформаційний портал Харківської правозахисної групи “Права людини в Україні”.

Як повідомляє правозахисна група “Права людини в Україні”, для ідентифікації особи потрібні документи з фото, видані компетентними державними органами України. Документи, видані окупаційними адміністраціями, не приймаються. Якщо людина працювала чи навчалася на підконтрольній Україні території, у заяві потрібно вказати адреси відповідних установ для перевірки документів з фото в їх архівах.

Якщо документів з фото немає, залучаються свідки – члени сім'ї, близькі особи або сусіди. Підтвердження їхньої особи відбувається за допомогою документів, які встановлюють спорідненість або факт проживання поруч. За відсутності таких документів інформація перевіряється у державних реєстрах та інформаційних базах. Якщо свідки не можуть бути присутніми, опитування проводиться через відеоконференцію.

Якщо немає жодного документа зі світлиною, а свідки залишилися на окупованих територіях та не можуть пройти опитування навіть через відеозв’язок, єдиним способом встановлення особи є звернення до суду. Державна міграційна служба має надати письмову відмову у видачі паспорта, на підставі якої можна звернутися до суду. Рішення суду є підставою для видачі паспорта громадянина України.

Як ця система працює на практиці?

Східний Варіант поспілкувався з представниками волонтерської організації “Helping to Leave”, які допомагають виїхати українцям з ТОТ, зокрема й підліткам, а також супроводжують їх у процесі адаптації на новому місці.

Координаторка з евакуації з Сумського гуманітарного коридору та Харківського ДОТ Олена Губанова розповідає, що така процедура оформлення українського паспорта створює серйозну проблему, оскільки багато підлітків, які виїжджають з Донецької чи Луганської областей, не мають знайомих або родичів на підконтрольній Україні території, які могли б виступити свідками. Їхні батьки можуть мати проросійські погляди або просто не підтримувати Україну, тому не хочуть допомагати своїм дітям. 

Одним із прикладів такої ситуації стала історія 20-річної Єви (ім’я змінене в цілях безпеки) з Макіївки, Донецької області. Дівчина прожила в окупації 10 років і змогла виїхати лише тоді, коли стала достатньо самостійною, щоб виїхати без відома батьків, які мають проросійські погляди.

На момент виїзду у неї був мінімальний пакет документів: ксерокопії українських документів батьків і українське свідоцтво про народження. Перший паспорт Єва не встигла отримати, адже на момент окупації у 2014 році їй було 10 років.

“Я прожила 10 років на окупованих територіях, виїхала як тільки стала більш менш самостійна по рішеннях від батьків, адже вони мали проросійську позицію. Звичайно в мене не було українських документів, бо на початок окупації у 2014 мені було 10 років. Коли я планувала виїхати, я дуже боялась засудження й зайвих питань за паспорт росії, адже на окупованих територіях поширюються тези про те, що за отримання паспорта росії на підконтрольній території України можна отримати строк. В мене не було джерел, щоб це перевірити, я достатньо була ізольована. Але все ж поїхала в “нікуди”, маючи мінімальний пакет з документами”, — розповідає дівчина в розмові зі Східним Варіантом.

Та по приїзду вона зіштовхнулася з проблемою оформлення українського документа, що засвідчує особу, адже не змогла знайти свідків, які б її ідентифікували. 

“Проблема знайти свідків. Коли ти знаходився 10 років на окупованих територіях, і на момент окупації тобі було 8-10 років, навіть 15 — зв’язки з підконтрольними територіями в тебе повністю атрофувалися. А свідки підходять не всі, тому що потрібні люди, які тебе особисто знали тривалий час. Наприклад, сусіди, родичі. Їм необхідно буде надати документи, щоб аргументувати це. У людини мають бути також валідні українські документи. Не протерміновані”, — ділиться Єва.

Єва розповідає, що час від часу Державна міграційна служба може надати можливість використати одного свідка замість двох, якщо це близький родич, але це розглядається в індивідуальному порядку. Однак, якщо людина звертається без допомоги адвокатів чи юристів, процес може стати значно складнішим.

Дівчина виїхала 9 місяців тому, але досі не змогла вирішити питання оформлення паспорта через пошук свідків, які могли б її ідентифікувати. Внаслідок цього виникає багато труднощів і обмежень у користуванні банківськими послугами, доступом до медичних послуг, пошуку житла, працевлаштування та продовження навчання у виші. 

“Конкретно по оформленню паспорта немає зрушень. Бо в мене були ускладнюючі обставини: спочатку зірвався один свідок, потім в мене взагалі не було свідків, потім я затрималася в пошуках ще одного. Дійсно є проблема в процедурі ідентифікації особи. Я не кажу, що вона не необхідна, але її можна спростити для таких, як ми. Зараз все підточено під біометрію, якої не існувало 10 років тому. Тобто всі сліди, які особисто я могла залишити в базах з документами, наприклад медичних реєстрах, їх немає. Закордонний паспорт я не отримувала ніколи. Єдиний документ, який я могла залишити, це свідоцтво про народження без фотографії й документ про те, що я закінчила 4 класи школи без фото теж”, — каже Єва.

Ще однією історією зі Східним Варіантом поділився 24-річний Максим (ім’я змінене в цілях безпеки — ред.), якому вдалося виїхати з тимчасово окупованого Алчевська, Луганської області. Хлопець почав шукати різні варіанти повернення на підконтрольну територію України через загрозу мобілізації та отримання повістки на строкову службу в лавах зс рф.

Максим не встиг отримати свій перший український паспорт, адже на момент окупації йому було 14 років (на той час свій перший документ діти отримували з 16 років). 

Процес оформлення паспорта після виїзду з ТОТ зайняв у хлопця тривалий час через ідентифікацію особи.

“Мені пощастило, що в Києві був знайомий, який прихистив мене на деякий час і надав неофіційну роботу. Потім я накопичив трохи грошей, переїхав у хостел і почав шукати іншу роботу. Без документів єдині можливості працевлаштування — це будівництво або громадське харчування. Але й тут виникають проблеми, оскільки для роботи потрібна медична картка, а без документів її не видають”, — розповідає юнак в розмові з журналісткою Східного Варіанта.

Через деякий час хлопець все ж зміг отримати паспорт громадянина України. Його мама допомогла пройти процес ідентифікації.

Олена Губанова підкреслює, що ситуація для молодих людей, які виїздять з тимчасово окупованих територій, є досить складною. Відсутність або затримка в оформленні паспорта робить їх соціально незахищеними, ускладнюючи доступ до роботи, навчання та інших державних послуг.

“Для мене це взагалі дуже болюче питання. Тому що поки ці діти не можуть отримати паспорти, їм треба якось виживати. Вони влаштовуються на неофіційні роботи, часом дуже сумнівні. В кращому випадку, з документів у них є свідоцтво про народження. Інколи це навіть не оригінали. В людей взагалі немає ніяких прав, вони ніби не існують для держави”, — каже вона.

На запитання, які можливі шляхи вирішення цієї проблеми можуть бути, Олена відповідає, що найкращим рішенням проблеми було б скасування поточної процедури та впровадження нового підходу. Наприклад, спеціальний тимчасовий документ для осіб, які виїхали з тимчасово окупованих територій до 14 років на 2014 рік. Цей документ міг би бути чинний до моменту підтвердження особи через свідків.

Що кажуть українські правозахисники?

Юристка Гарячої лінії  “Донбас СОС” Богдана Гончар зазначає в коментарі для Східного Варіанта, що Державна міграційна служба України зацікавлена у встановленні особи та наданні українських документів. Вона рекомендує збирати максимально можливий перелік документів і активно шукати свідків. Якщо людина докладає зусиль, Державна міграційна служба йде назустріч.

“Я впевнена, що якщо ДМС буде бачити, що людина, громадянин України, хоче отримати перший паспорт і буде робити все для цього: шукати свідків, якісь факти, переписку, то все буде добре”, — пояснює правозахисниця.

Якщо процес затягується на більше ніж 45 діб, можливо варто розглянути варіант звернення до суду. Він може бути корисним для прискорення процесу. Крім того, варто звернутися до Уповноваженого з прав людини з проханням про підтримку, пояснюючи ситуацію і потребу в документі під час воєнного стану.

***

Східний Варіант надіслав запити до компетентних органів влади України про можливий розгляд спрощення даної процедури. Редакція очікує на відповідь і планує детально висвітлити отриману інформацію в наступних матеріалах.