Тільки через суд? Або що робити, якщо ваше житло відмовляються заносити до Державного реєстру нерухомості

Через повномасштабне вторгнення росії українці та українки могли з різних причин втратити документи на нерухомість: хтось рятував життя і не встиг захопити документи, у когось вони просто згоріли, а з деяких міст не евакуювали архіви Бюро технічної інвентаризації (БТІ). Східний Варіант разом із юристом ГО «Донбас SOS» Михайлом Фоменком розповідає, як бути в таких ситуаціях

У чому проблема?

Неможливо зареєструвати житло в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

«Луганська область. Попасна. Майже 85 % мешканців, навіть при наявності документації на нерухомість на руках (купівля, продаж та інші), отримують відмову у внесенні житла в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, бо печатки БТІ недостатньо на купівлі-продажу, а в базі нас нема. А жоден архів не був вивезений із міста, жоден…» — пише Лариса Рудська в коментарях Східного Варіанта на Facebook.

«Нам, мешканцям Авдіївки, держава відмовляє у внесені нашого житла до Державного реєстру речових справ на нерухоме майно, бо приватизоване було у 1990-х роках. Вимагають довідку з БТІ, а архів знаходиться в окупованій Ясинуватій. Ось і замкнуте коло», — пише Андрій Східному Варіанту.

«Наша квартира знаходиться в Луганській області, смт Тошківка. Ситуація така ж, як і всюди: квартира в Держреєстрі не зареєстрована. Чекайте деокупації. А що ж нам робити, скільки ще можна жити по чужих квартирах? Ми вже не молоді: чоловіку 65, мені 60, скільки чекати? Дуже сумно, що про таких, як ми, держава не хоче подумати…» — пише Східному Варіанту Галина Матвієнко.

В Україні офіційним визнанням і підтвердженням набуття прав на нерухоме майно є державна реєстрація. Тобто, якщо людина приватизувала нерухомість, або отримала її в спадок, або придбала й уклала договір купівлі-продажу, з підтверджуючим документом їй слід звернутися до державного реєстратора, який зареєструє цей документ у Державному реєстрі речових справ на нерухоме майно.

Така реєстрація є вкрай важливою для українців та українок. Саме за її наявності людина вважається повноправним власником майна й може проводити з ним різні операції: продаж, дарування, передачу в спадок тощо. У реаліях повномасштабної війни така реєстрація є необхідною умовою для подачі заяви на компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло за програмою «єВідновлення».

Зараз українці та українки, чиє житло залишається на тимчасово окупованих територіях, звертаються до Держреєстру з проханням зареєструвати своє житло, але отримують відмову.

Річ у тім, що система державної реєстрації прав запроваджена в Україні з 2013 року. До цього часу державна реєстрація права власності на нерухомість проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях, які також зберігаються в БТІ. Після 2013 року при проведенні будь-яких операцій із нерухомості (успадкування, дарування, купівля-продаж) необхідно занести записи про це в Реєстр. Державний реєстратор зобов’язаний перевірити факт державної реєстрації права власності. Для цього він надсилає запит до органів влади, підприємств, чи установ, які проводили оформлення.

Але значна частина архівів знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Під час окупації 2014 року більшість із них не була вивезена. Виходить наступна проблемна ситуація. Людина звертається до державного реєстратора з проханням додати її житло в Реєстр. Реєстратор робить запит (що він і зобовʼязаний робити згідно із законодавством) до архівів, наприклад, БТІ. Але архів не вивезений, і реєстратор отримує відмову. Відповідно, він відмовляє людині у її проханні додати її житло в Реєстр.

Тож отримати інформацію про зареєстроване право власності до 1 січня 2013 року на об’єкт нерухомості, що розташований на ТОТ, на жаль, неможливо.

Яскравим прикладом є ситуація в мешканців Авдіївки. До 2013 року реєстраційні дії з нерухомості їм проводили БТІ Донецька та Ясинуватої, які зараз тимчасово окуповані. Тож люди, які реєстрували житло до 2013 року, отримують відмови в разі спроби внести свої дані до Реєстру.

Але що ж робити?

Яке рішення?

Йти до суду

Єдиним способом підтвердити право власності на майно, яке було зареєстроване до 2013 року, є звернення до суду. Про це Східному Варіанту розповів юрист ГО «Донбас SOS» Михайло Фоменко.

Варто зазначити, що може бути ситуація, коли в людини є документи права власності, але їй відмовили вносити їх до Державного реєстру, бо реєстратор подав (як він і зобовʼязаний робити) запит до архіву, який на ТОТ, і не отримав відповіді. У такому випадку все одно слід звертатися до суду. Тоді встановити право власності буде легше — необхідно надати власні документи. Якщо ж документи втрачені чи загублені, доведеться збирати докази.

«Якщо в людини немає жодних документів, то, ймовірно, що суд відмовить у встановлені права власності. Тому людині необхідно шукати всі документи, які в неї є. Додатково радимо консультуватися з юристами, якщо людина не знає, куди їй звертатися, або що робити», — каже Михайло Фоменко.

Позитивне рішення суду про встановлення права власності вже буде правовстановлюючим документом. З цим документом людина вже зможе звернутися до державного реєстратора з проханням додати житло в Реєстр.

У разі потреби українці та українки можуть звернутися за вторинною юридичною допомогою до ГО «Донбас SOS». Це безплатно. Юристи організації проконсультують людину, дадуть поради, а також допоможуть у складанні та поданні документів до суду чи інших органів.

Для одержання додаткової інформації можна звернутися на гарячу лінію організації 0800309110 (дзвінки безплатні). Також, можна зв’язатися способами:

📌 месенджери viber/telegram/whatsapp 093 500 69 18;

📌 сторінка у Facebook;

📌 юридична онлайн-приймальня організації;

📌 E-mail [email protected].

Під час подачі заяви до суду людина може зіштовхнутися з ще однією неприємністю. За подання позову потрібно сплачувати судовий збір, який вираховується із суми позову, який, своєю чергою, вираховується з вартості житла. Такий збір, каже Михайло Фоменко, може бути не маленьким, і суттєво ускладнює процес відновлення права власності для людини:

«Одна з наших активностей була в тому, щоб внести зміну до Закону України про судовий збір, щоб люди, які зверталися до суду з такими позовами, могли звільнятися від сплати судового збору. Оскільки, за фактом, це вина держави, яка не забезпечила перенесення даних з одного реєстру в інший. І людина вдруге мусить засвідчувати своє право власності».

Подбайте про своє майно зараз: поради від юриста

На жаль, сьогодні ніхто не застрахований від нещасних випадків унаслідок російсько-української війни. Ворожа армія безжально обстрілює житлові будинки з мирними мешканцями. Тому зараз слід подбати про те, щоб документи на нерухомість були в порядку, радить юрист Михайло Фоменко. Особливо це стосується мешканців прифронтових територій та областей, де проходять активні бойові дії.

«Радимо звернутися до державного реєстратора, зареєструвати житло зараз. Якщо є проблеми з документами, то подивитися, що не так, і спробувати це виправити. Тому що проблем може бути багато: з оформленням, з документами, з правом власності тощо. У сучасних реаліях це краще не відкладати на потім, а подбати, щоб усе було добре».

Через проблеми з правом власності власники пошкодженого чи зруйнованого житла не можуть податися на «єВідновлення». Адже претендувати на компенсацію людина може лише із зареєстрованим правом власності в державному реєстрі.

Тому радимо заздалегідь подбати про свої документи та переконатися, що вони є в Державному реєстрі прав речових прав на нерухоме майно.

***