Хоч з документами, хоч без: як загарбники "націоналізують" майно українців на окупованій Луганщині

Безпідставні та незаконні дії щодо так званої “націоналізації” приватного майна на ТОТ з боку окупаційної влади українці та українки спостерігають з початку повномасштабного вторгнення. Ні для кого не секрет, що російські окупанти одразу почали займати пусті будинки, квартири, а також власність співробітників правоохоронних органів, атовців, які покинули свої домівки після 24 лютого 2022 року. Всі про це знали, але “офіційно” самопроголошена влада про це не афішувала. 

Аж до поточного року. Пару тижнів назад “адміністрація старобільського району” опублікувала декілька списків майна, яке вона “визнала безхазяйним”. У цих НЕдокументах є і магазини, і приватні домоволодіння.

Забирають і з документами

Серед квартир, яка потрапила у ці списки, є квартира близького родича авторки цього матеріалу. Ось, що вона розповідає:

“Ніхто ні про що не повідомляв. Про те, що його квартира тепер “безхазяйна”, він дізнався саме з цього списку. Перша реакція — шок. Він розумів, що воно так і буде, але коли бачиш це у такій інтерпретації, то ця новина по-іншому сприймається. І прийняти факт, що ти нічого не можеш зробити, дуже засмучує. Навіть якщо гіпотетично поїхати туди та переоформити документи на російське законодавство, то для цього треба отримати їхній паспорт, що звучить просто жахливо. Перед початком війни мій родич тільки почав там робити ремонт. Тож тепер сміється, що хоч хтось його нарешті зробить, а він повернеться та просто заїде у відремонтовану”, — ділиться Ксенія Новицька.

Але, як виявилося, то навіть мати переоформлені документи та бути фізично у Старобільську замало для того аби твою власність не відібрали.

Ще одна жінка у телеграмі-каналі місцевої групи під дописом про цей список написала наступне.

“Знайома розповіла, що бачила в “адміністрації” таку сцену: прийшла господарка одного магазину з переліку “безхозного” майна і показує: ось документи, ось майно. А їй відповідають, щоб йшла звідси, то вже не її. Жінка плакала, і її просто вигнали”, — ділиться історією користувачка соцмережею.

Займають хороші торгові місця у Сєвєродонецьку

У Сєвєродонецьку ж зараз тамтешні колаборанти борються за торгові точки, які більш-менш вціліли після бойових дій там. Так, окупаційна влада ще не забезпечила нормальне водопостачання, електрику, газ та інші життєвонеобхідні комунікації, проте агітує людей відкривати магазини та працювати.

Причому, дехто з таких підприємців навіть намагається звʼязатися з колишніми законними власниками чи орендаторами приміщень.

“Я точно не знаю, що зараз з цим торговим центром, де був мій магазин дитячого одягу, але мені писали якісь люди з приводу аренди. Питали чи будемо відкриватися і працювати. Я відповіла, що працюю лише на підконтрольній території. Вони питали ще про контакти власника будівлі, але я написала, що не дам. І на скільки я знаю, то власник цього ТРЦ відмовляв, не дивлячись, що були заяви від окупантів про так звану “націоналізацію”. Тож було і таке”, — поділилася зі «Східним варіантом» Марія, колишня власниця дитячого магазину в окупованому Сєвєродонецьку.

Але ж більшість випадків — це звичайне рейдерське захоплення. Так, на місці двоповерхової кавʼярні “Кофе панда” поруч з ТРЦ "Амстор", яка була одним з найпопулярніших місць серед місцевих мешканців та гостей, тепер працює хтось інший.

“Я знаю, що там просто зняли вивіску та працюють. Хто і що, я не знаю, бо якось перестав вже цим цікавитися”, — сказав Валерій Воротінцев, підприємець та власник кавʼярні “Кофе панда”.

Окупанти вкрали нерухомість. Що робити?

Як повідомляють на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, через так звану “націоналізацію” майна збільшилася кількість випадків, коли задля збереження свого майна мешканці намагаються в’їхати на ТОТ України через територію росії.

“Слід пам’ятати, що Україна ніколи не визнає законним вилучення нерухомого майна окупаційною владою рф. Це не матиме жодної юридичної сили. Водночас поїздки на ТОТ хоч і не заборонені законодавством України, проте можуть нести небезпеку для життя і здоров’я громадян. Передбачити чи запобігти діям окупаційної влади неможливо”, — пояснюють у Мінреінтеграції.

Для фіксації вилучення нерухомого майна правозахисники Центру прав людини “Zmina” рекомендують:

✅ Відслідковувати, що відбувається із житлом на ТОТ України, та збирати про це інформацію.

✅ Перевірити дані про право власності на житлову нерухомість. У разі потреби зверніться до Державного реєстру України.

✅ Звернутися до правоохоронних органів України.

***