8 серпня у Києві відбудуться заходи у межах ініціативи “Надазовські греки: шляхи ідентичності”
Цієї п'ятниці о 17:00 у Києві в приміщенні Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться відкриття ініціативи “Надазовські греки: шляхи ідентичності”. Подія включатиме мультимедійну виставку та відкритий діалог з експертною спільнотою і представниками громади надазовських греків.
Дата події обрана невипадково: 8 серпня (28 липня) 1778 року уряд Російської імперії розпочав насильницьке виселення християнського населення з Криму до Надазовʼя.
Громадська організація “Надазовські греки: уруми і румеї” прагне привернути увагу суспільства до цієї сторінки української історії та вшанувати пам’ять про переселення урумів та румеїв у 1778–1780 роках.
"Сьогодні як ніколи важливим є публічне (пере)осмислення наслідків такого насильницького виселення через призму історичної памʼяті, культури та сучасного досвіду надазовських греків, які зараз також зазнають катастрофічних втрат внаслідок російської загарбницької війни в Україні", — наголошують організатори.
Мультимедійна виставка у Національному музеї Голодомору-геноциду презентуватиме історичні мапи на екрані 360°, архівні фото надазовських греків, а також цитати з архівних документів.
У день відкриття виставки, 8 серпня, також відбудеться відкритий діалог з істориками та представниками громади — про міфи навколо виселення урумів і румеїв, культурний і мовний спадок надазовських греків, а також паралелі між трагедіями XVIII та XXI століть.
Вхід на відкриття можливий лише за попередньою реєстрацією.
Виставка буде доступна для відвідування у Національному музеї Голодомору-геноциду до 30 вересня, за адресою: вул. Лаврська, 3.
Про кураторські екскурсії та спеціальні події протягом цього періоду організатори будуть повідомляти додатково у Facebook і в Instagram.
Довідково: Ініціатива "Надазовські греки: шляхи ідентичності" реалізується громадською організацією "Надазовські греки: уруми і румеї" у партнерстві з Національним музеєм Голодомору-геноциду та Маріупольським краєзнавчим музеєм.
Нагадаємо, перший дослідник надазовських греків, прихильник Шевченка — Феоктист Хартахай.
Читайте також: Мови надазовських греків під загрозою зникнення? Чому громадськість бʼє на сполох
