3D-друк замість пластикових відходів: як грантовий проєкт із Херсонщини можна використати Донеччині?

Сьогодні Херсонська та Донецька області перебувають на лінії фронту. Частина їхніх територій тимчасово окуповані ворогом. Попри це, тут залишаються мирні мешканці, які не лише знаходять сили жити поруч із війною, а й реєструють нові бізнеси з унікальними екоідеями.

Докладніше в матеріалі розповідаємо про підприємицю з Херсонської області, яка заснувала підприємство 3D-друку дитячих іграшок з екологічного пластику та пояснюємо, як цей досвід можуть повторити мешканці Донеччини.

Війна, розвʼязана росією, зруйнувала бізнес у прифронтових регіонах

У 2014 році російська федерація почала відкриту окупацію територій України — бойові дії на Донеччині та Луганщині тривають уже 12-й рік. У 2022 році почалося повномасштабне вторгнення РФ, яке зачепило Херсонщину. За цей час у прифронтових областях суттєво погіршилися демографічна та економічна ситуації.

На жаль, російська армія поступово просувається на Донеччині. Станом на зараз окуповано вже понад 60 % області. Лівий берег Херсонщини також залишається під контролем ворога. Щодня росіяни обстрілюють Херсон з артилерії та бойових безпілотників.

Через постійну загрозу та інтенсивність боїв населення з прифронтових областей виїжджає в більш безпечні регіони або за кордон. У тому числі й представники бізнесу.

До початку повномасштабного вторгнення на підконтрольних територіях Донеччини проживало близько 2 мільйонів людей. Зараз же залишається близько 270 тис. мирних жителів. На Херсонщині до великої війни жило близько мільйона людей, зараз — близько 145 тисяч.

Якщо у 2021 році в Донецькій області було зареєстровано понад 9 тисяч середніх, малих та мікробізнесів, то у 2024 році — 2,2 тисячі. На Херсонщині до великої війни було зареєстровано 7811 великих, середніх, малих та мікробізнесів, у 2024 році — лише 1316.

Не витримавши натиску повномасштабної війни, підприємства вимушено зачиняються. А бізнеси, які релокуються, реєструються в нових громадах.

Попри бойові дії та близькість фронту, на Донеччині та Херсонщині залишаються люди, зокрема діти. Через небезпеку освітні заклади не працюють, а малеча змушена проводити час в укриттях. Часто — без якісних іграшок та розвивальних матеріалів.

Сьогодні ми розповідаємо про рішення, яке водночас може розвʼязати декілька проблем — створити умови для заснування нового бізнесу та забезпечити дітей екологічними розвивальними іграшками.

Заснувати бізнес 3D-друку дитячих іграшок з екологічного пластику

Херсонка, волонтерка Катерина Кондратюк разом із чоловіком та двома синами прожила в місті всю окупацію. І навіть зараз, коли Херсон деокупований, але щодня знаходиться під постійними обстрілами російської армії — її родина залишається тут.

«Ми пробували виїхати з міста ще під час окупації двічі, але не вийшло. Так і залишились. Тоді ж, в окупації чоловік почав займатись волонтерською діяльністю. Після деокупації міста і я вже підтягнулася. Створили громадську організацію «Штаб допомоги Херсон». Більш активна діяльність припала на час потопу (підрив росіянами дамби Каховської ГЕС, — МОСТ)», — розповідає про себе Катерина.

До початку повномасштабного вторгнення Катерина була підприємицею: продавала електроінструменти та тримала онлайн-магазин дитячого одягу з іграшками. З початком великої війни бізнес довелося закрити.

«Волонтерство, звісно, чудова й необхідна справа в місті. Однак є родина й ми маємо за щось жити», — каже Катерина й зазначає, що дуже хотіла знайти нову справу до душі.

Син сказав: «Мама, я хочу 3D-принтер». Із цього все й почалося

У 2024 році Катерина дізналася про грант на створення власної справи, який надавав один із благодійних фондів Миколаївщини. Цю можливість вона вирішила використати.

«Треба було робити таке, що може бути реалізовано не тільки в межах міста. Ще й робити швидко, бо дедлайн був уже наступного дня. Поки думала, що це може бути, 11-річний син періодично казав: «Мама, я хочу 3D-принтер». Що воно таке, той 3D-принтер, я не розуміла. Але дослідивши тему, вирішила писати грант саме на придбання такого принтера», — розповідає Катерина.

Захист грантової заявки відбувся успішно. Протягом місяця Катерина придбала три 3D-принтери й почала тестувати прилади.

«Найперше, що робили — розвивальні дитячі іграшки. Знову ж таки, у рамках роботи нашої громадської організації ми працюємо з дітьми. Наразі ні школи, ні садочки не працюють, зосередити дітей на навчанні важко. Потрібно було шукати щось, що зацікавило б. Ми Підтримували звʼязок з одним із дитячих садочків міста, щоб розуміти потребу. Вихователька також підтвердила, що потрібні розвивальні іграшки, бо в місті, окрім простих речей на кшталт м’яча, не нічого не придбати», — пояснює Катерина.

Згодом вона почала додавати до розробки сувенірну продукцію і предмети побутового вжитку.

«Що мені подобається в 3D-принтерах — можна розвивати інші напрямки. Будь-які. Що хочеш, те і твори. Так почалося із сувенірами. Ми співпрацювали по волонтерській діяльності з американцями і греками, які проводять тематичні ярмарки і збирають кошти нам на допомогу. От вони й попросили нас зробити щось, що роблять у Херсоні, сувеніри, які згодом продадуть. Ми зробили для них сувеніри на принтері», — каже Катерина.

Уже охопили іграшками понад 270 дітей

За словами Катерини втілення рішення одразу дало результати — попри те, що спочатку здавалося, ніби це щось надто складне.

«Коли прийшов 3D-принтер, я зовсім не розуміла, як він працює. Але в мене є старший син, який навчається в комп’ютерній академії для школярів, і ми разом розбиралися крок за кроком. Першу іграшку надрукували просто за інструкцією. Принтер виявився зручним і легким у налаштуванні. Потім почала вивчати програми — є як безплатні, так і платні, і із часом навчилась знаходити готові моделі й адаптувати їх під свої задачі», — згадує Катерина.

Складність іграшок буває дуже різною: від простих розвивальних для малечі до індивідуальних антистресів для підлітків.

«Виготовлення іграшки можна підлаштувати під вік, потреби дитини, навіть конкретний запит. Зараз ми співпрацюємо з розвивальними центрами не лише в Херсоні, а й у селах. У двох селах вдалося охопити понад 70 дітей. Одне з них майже повністю зруйноване, але є діти різного віку. У місті охопили понад 200 дітей», — говорить Катерина.

Що важливо, для 3D-принтера Катерина використовує PLA-пластик — він не шкодить ні здоров’ю, ні довкіллю. Вона зазначає, що в Україні цього пластика вистачає. Він доступний. Є навіть такий, що світиться в темряві. Це — екологічний біопластик із кукурудзяного крохмалю. Він безпечний для дітей, не має токсичних випарів і дозволяє створювати деталізовані фігурки навіть у домашніх умовах. Також цей пластик піддається фарбуванню, обробці та комбінуванню. Тому, за її словами, — ця справа має ще й екологічні сенси.

Виклики

Найбільший виклик, про який зазначила Катерина — перебої з електропостачанням у місті.

«Принтер працює від 20 хвилин до 16 годин над одним обʼєктом і це не завжди залежить від розміру цього обʼєкта. Ми починали свою роботу в офісі нашої ГО. Але через додаткові витрати на електроенергію, вирішили перенести принтери додому. Наразі я єдина, хто їх обслуговує. Добре, що також маємо генератор», — пояснює Катерина.

Зараз вона може одночасно вести роботу трьох наявних принтерів — більше фізично не встигне. Робота полягає в тому, що треба слідкувати за якістю виробів, заміною кольорів, пластику. Тобто рішення працює, але й вимагає постійної присутності.

«Плюс у тому, що ці принтери не великогабаритні. Він удвічі більший за звичайний принтер. Їх легко можна перенести/перевезти, у разі, якщо безпекова ситуація в місті погіршиться і доведеться виїжджати», — додає Катерина.

Масштабування і перспективи

Як зазначає Катерина, рішення має потенціал росту. У неї є чітке бачення як це зробити, так само як і бачення обмежень, що можуть не сприяти зростанню.

«Я прораховувала, скільки принтерів зможу сама вести — десь три, як зараз і є. А вже  більше трьох — потрібні люди. Так само — слідкувати за браком, заміною кольорів, пластику. Втім, наразі на масштабування просто не вистачає часу. Бо для цього мені потрібно буде відходити від волонтерської діяльності, що займає значну частину мого дня», — пояснює Катерина.

Попит на «друковані» іграшки є. Серед перспективних напрямків реалізації: школи розвитку, кавʼярні з дитячими куточками, навіть великі магазини, які шукають альтернативу LEGO.

Також у Катерини є запит на індивідуальні замовлення. У неї є і ідеї, як масштабувати виробництво з погляду автоматизації.

«Є такі принтери, які виготовляють максимально точні деталі, без браку. Тому там не потрібна рука людини для дообробки (підпиляти, відшліфувати). Такі моделі принтерів коштують дорожче — у межах 180 тисяч гривень — але дозволяють суттєво збільшити обсяг і зменшити кількість браку», — розʼяснює Катерина.

Також вона додає, що 3D-друк може бути корисним не лише дітям — є потенціал допомагати й військовим: друкувати елементи для дронів, техніки тощо.

Економічний ефект уже також відчутний — опрацювання індивідуальних замовлень: іграшки, речі побутового вжитку, настінний декор, сувенірна продукція, карти, органайзери. Влітку, з травня по вересень, попит на сувеніри зростає — і це теж ніша для розвитку. Катерина офіційно зареєстрована як ФОП, сплачує податки, формуючи бюджет міста. Тому це рішення — внесок у підтримку місцевої економіки.

«А далі взагалі тема, яку вже намагаються реалізувати на заході України — на 3D-принтері будують навіть будинки. Тобто розвиватися є куди. Ми відкриті до співпраці», — каже Катерина й додає, що наразі в планах реалізувати два великих проєкти: виготовлення брелоків з NFC-чипом, які переводять на сторінку бізнесу-замовника та сувенірна продукція з логотипом бренду.

Чи можуть цей досвід повторити?

У Катерини історія з 3D-принтерами почалася буквально з нуля — без технічної освіти чи досвіду написання грантів.

«Я взагалі не знала як усе це працює. А зараз бачу скільки дійсно багато цікавих можливостей. Можна пропрацювати свою тему. Навіть не обовʼязково принтери. Є багато грантів на навчання. Окремі гранти для молоді чи ветеранів. Час починати», — резюмує вона.

Повторити такий досвід можуть і підприємці Донеччини. Написати грант на власну справу може кожен і кожна. Зокрема, за допомогою державної програми «Власна справа».

Уряд розширює підтримку бізнесу в прикордонних та прифронтових регіонах. На засіданні 4 квітня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про збільшення максимального розміру гранту за програмою «Власна Справа» до 500 тисяч гривень для підприємців, які ведуть або планують розпочати діяльність у цих областях.

Цю можливість отримають підприємці семи додаткових регіонів: Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської та Сумської областей. Раніше збільшений розмір грантів було запроваджено для бізнесу Харківщини. Відтепер підприємці з восьми прифронтових регіонів зможуть скористатися розширеними умовами підтримки.

Щоби подати заявку на грант необхідно:

1. Авторизуватися через онлайн-портал Дія.

2. Розробити бізнес-план за спеціальним зразком.

3. Подати заяву через онлайн-портал Дію, завантажити бізнес-план.

4. У разі потреби пройти онлайн-співбесіду.

5. Отримати результати.

У рамках цього гранту можна отримати від 250 до 500 тисяч гривень на реалізацію власної бізнес-ідеї. Обовʼязкова вимога — створити 1–2 нових робочих місця під час реалізації гранту.

Матеріал створено спільно з онлайн-виданням МОСТ. Автори: Інга Павлій, Наталя Майстренко, Сергій Нікітенко, Олена Гнітецька