3D-друк іграшок на прифронті: як херсонський досвід стане у пригоді Донеччині

Сьогодні Херсонська та Донецька області перебувають на лінії фронту. Частина їхніх територій тимчасово окуповані ворогом. Попри це, тут залишаються мирні мешканці, які не лише знаходять сили жити поруч із війною, а й реєструють нові бізнеси з унікальними екоідеями.

Про це йдеться у спільному матеріалі Східного Варіанта й онлайн-видання МОСТ.

Попри бойові дії та близькість фронту, на Донеччині та Херсонщині залишаються люди, зокрема діти. Через небезпеку освітні заклади не працюють, а малеча змушена проводити час в укриттях. Часто — без якісних іграшок та розвивальних матеріалів.

Журналісти розповіли про рішення, яке водночас може розвʼязати декілька проблем — створити умови для заснування нового бізнесу та забезпечити дітей екологічними розвивальними іграшками.

Заснувати бізнес 3D-друку дитячих іграшок з екологічного пластику

Херсонка, волонтерка Катерина Кондратюк разом із чоловіком та двома синами прожила в місті всю окупацію. І навіть зараз, коли Херсон деокупований, але щодня знаходиться під постійними обстрілами російської армії — її родина залишається тут.

У 2024 році Катерина дізналася про грант на створення власної справи, який надавав один із благодійних фондів Миколаївщини. Цю можливість вона вирішила використати.

«Треба було робити таке, що може бути реалізовано не тільки в межах міста. Ще й робити швидко, бо дедлайн був уже наступного дня. Поки думала, що це може бути, 11-річний син періодично казав: «Мама, я хочу 3D-принтер». Що воно таке, той 3D-принтер, я не розуміла. Але дослідивши тему, вирішила писати грант саме на придбання такого принтера», — розповідає Катерина.

Захист грантової заявки відбувся успішно. Протягом місяця Катерина придбала три 3D-принтери й почала тестувати прилади.

«Найперше, що робили — розвивальні дитячі іграшки. Знову ж таки, у рамках роботи нашої громадської організації ми працюємо з дітьми. Наразі ні школи, ні садочки не працюють, зосередити дітей на навчанні важко. Потрібно було шукати щось, що зацікавило б. Ми Підтримували звʼязок з одним із дитячих садочків міста, щоб розуміти потребу. Вихователька також підтвердила, що потрібні розвивальні іграшки, бо в місті, окрім простих речей на кшталт м’яча, не нічого не придбати», — пояснює Катерина.

Згодом вона почала додавати до розробки сувенірну продукцію і предмети побутового вжитку.

Що важливо, для 3D-принтера Катерина використовує PLA-пластик — він не шкодить ні здоров’ю, ні довкіллю. Вона зазначає, що в Україні цього пластика вистачає. Він доступний. Є навіть такий, що світиться в темряві. Це — екологічний біопластик із кукурудзяного крохмалю. Він безпечний для дітей, не має токсичних випарів і дозволяє створювати деталізовані фігурки навіть у домашніх умовах. Також цей пластик піддається фарбуванню, обробці та комбінуванню. Тому, за її словами, — ця справа має ще й екологічні сенси.

Виклики

Найбільший виклик, про який зазначила Катерина — перебої з електропостачанням у місті.

«Принтер працює від 20 хвилин до 16 годин над одним обʼєктом і це не завжди залежить від розміру цього обʼєкта. Ми починали свою роботу в офісі нашої ГО. Але через додаткові витрати на електроенергію, вирішили перенести принтери додому. Наразі я єдина, хто їх обслуговує. Добре, що також маємо генератор», — пояснює Катерина.

Попит на «друковані» іграшки є. Серед перспективних напрямків реалізації: школи розвитку, кавʼярні з дитячими куточками, навіть великі магазини, які шукають альтернативу LEGO. Також у Катерини є запит на індивідуальні замовлення. У неї є і ідеї, як масштабувати виробництво з погляду автоматизації.

Також вона додає, що 3D-друк може бути корисним не лише дітям — є потенціал допомагати й військовим: друкувати елементи для дронів, техніки тощо.

Економічний ефект уже також відчутний — опрацювання індивідуальних замовлень: іграшки, речі побутового вжитку, настінний декор, сувенірна продукція, карти, органайзери. Влітку, з травня по вересень, попит на сувеніри зростає — і це теж ніша для розвитку. Катерина офіційно зареєстрована як ФОП, сплачує податки, формуючи бюджет міста. Тому це рішення — внесок у підтримку місцевої економіки.

Чи можуть цей досвід повторити?

У Катерини історія з 3D-принтерами почалася буквально з нуля — без технічної освіти чи досвіду написання грантів.

Повторити такий досвід можуть і підприємці Донеччини. Написати грант на власну справу може кожен і кожна. Зокрема, за допомогою державної програми «Власна справа».

Уряд розширює підтримку бізнесу в прикордонних та прифронтових регіонах. На засіданні 4 квітня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про збільшення максимального розміру гранту за програмою «Власна Справа» до 500 тисяч гривень для підприємців, які ведуть або планують розпочати діяльність у цих областях.

Цю можливість отримають підприємці семи додаткових регіонів: Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської та Сумської областей. Раніше збільшений розмір грантів було запроваджено для бізнесу Харківщини. Відтепер підприємці з восьми прифронтових регіонів зможуть скористатися розширеними умовами підтримки.

Щоби подати заявку на грант необхідно:

1. Авторизуватися через онлайн-портал Дія.

2. Розробити бізнес-план за спеціальним зразком.

3. Подати заяву через онлайн-портал Дію, завантажити бізнес-план.

4. У разі потреби пройти онлайн-співбесіду.

5. Отримати результати.

У рамках цього гранту можна отримати від 250 до 500 тисяч гривень на реалізацію власної бізнес-ідеї. Обовʼязкова вимога — створити 1–2 нових робочих місця під час реалізації гранту.

Читайте цей матеріал повністю: 3D-друк замість пластикових відходів: як грантовий проєкт із Херсонщини можна використати Донеччині?

Також читайте: «Я бачу, як у них світяться очі»: як підприємець із Покровська релокував бетонний бізнес на Львівщину та допомагає людям із залежностями